Хочеш миру - готуйся до війни: яку зброю створюють США, Польща та Україна?
- 13.07.2020, 19:55
- 1 446
Неоімперська політика Росії – головна загроза Польщі. Ці слова записані у новій стратегії національної безпеки країни. Після початку бойових дій на Донбасі Варшава стала активно озброюватися: купують військову техніку, в основному в США, але у Польщі є й немало проєктів з Україною. Яку зброю країни створюють разом і як це допомагає Україні воювати з Росією на Донбасі?
Розбиралися журналісти спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».
У червні 2020 року у Польщі, в 350-ти кілометрах від Калінінградської області Росії, американські і польські військові провели спільні військові навчання Defender Europe 20 Plus. Військові обох країн, серед іншого, форсували річку і тренувалися злагоджено діяти в обороні.
Польща назвала Росію головною загрозою у своїй оновленій стратегії нацбезпеки. Співпраця із США — пріоритет. Зокрема, у вигляді постійної присутності американських військових. Їхня кількість у Польщі найближчим часом зросте до 7 тисяч.
«Це фактор стримування. Головна проблема залишається така ж, як в часи Холодної війни чи на випадок якоїсь великої загрози. Американські підрозділи, більшість яких дислокована у США… Чи зможуть, чи встигнуть вони прибути до нас, якщо Росія почне війну? Так чи інакше, ті солдати не можуть замінити наших власних інвестицій у збройні сили, розбудови збройних сил», — розповідає головний редактор польско-українського порталу Polukr.Net Даріуш Матерняк.
В останні кілька років Польща активно купує американську зброю. Мільярди доларів йдуть на бойові літаки, артилерію, комплекси протиракетної оборони.
Проблеми довкола «Сокола»
У вже згаданій стратегії нацбезпеки йдеться, що Польща повинна сприяти зміцненню партнерів на сході — Молдови, Грузії та України. Україна, до речі, на 2-му місці серед покупців польської продукції військового призначення. У країн немало спільних проєктів щодо створення зброї. І над одним з них працюють на «Чернігівському заводі радіоприладів».
Зокрема, над розвідувально-ударним комплексом «Сокіл». Він складається з польських безпілотників: розвідувального «Flyeye» і ударних «Warmate». Перший знаходить цілі, а дрони-камікадзе — знищують.
«Повністю ми робимо збірку, те, що стосується безпілотного літального апарату розвідувального та ударного типу, боєприпаси нашої розробки і виробництво — спільно з інститутом Патона. У якості базових шасі використовуються БТРи, точніше бойова тактична машина виробництва «Української бронетехніки», ну, а ударна міць… На машинах стоїть полегшений бойовий модуль нашого виробництва і нашої розробки, — розповідає генеральний директор ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» Анатолій Свириденко.
Самі по собі польські «Flyeye» вже на озброєнні ЗСУ, їх застосовували на Донбасі. А ось із комплексом «Сокіл» історія складна. Ще у 2017-му на випробуваннях його демонстрували секретарю РНБО Олександру Турчинову, але за три роки «Сокіл» так і не прийнятий на озброєння до української армії.
«Боєприпас „Сокіл“ має відповідати технічним завданням, які висунуло Міністерство оборони перед початком цього проєкту, зокрема одна з вимог передбачає, що цей баражуючий боєприпас має влучати в цілі вночі. Коли почалися випробування, то виявилося, що насправді боєприпас працює вдень, а вночі виникають проблеми», — пояснює в коментарі програмі «Донбас Реалії» директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.
Між виробником і замовником дійшло до судового розгляду, кажуть на «Чернігівському заводі радіоприладів». У Міноборони України про долю «Сокола» на запит «Донбас Реалії» не відповіли. На самому ж заводі запевняють, що вночі комплекс цілі вражає, а Міноборони вимагає від них встановити тепловізор з неіснуючими параметрами, і пропонують два варіанти.
«Необхідно підкорегувати ТТЗ (тактико-технічне завдання — ред.), документація у нас практично готова. Пройде місяць, максимум два, і все готово, потрібно тільки провести випробування. Або ж можна прийняти цей зразок в тому вигляді, який є з додатковими обмеженнями і доробити протягом цього періоду», — каже генеральний директор ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» Анатолій Свириденко.
Україна і Польща: співпраця і суперечності
Крім безпілотників у Польщі для модернізації українських БМП-1 закупили сучасну оптику. Як розповіли в «Укроборонпромі», також мова йде про купівлю приладів нічного бачення та авіашоломів для дообладнання ЗСУ.
«Починаючи з 2014 року, польські компанії поставили в Україну безпілотні літальні апарати, стрілецьку зброю, міномети та гранатомети, боєприпаси різних калібрів, парашутні системи та комплектуючі для авіації, засоби індивідуального захисту, оптико-електронні вироби та прилади, башти та корпуси до бойових машин піхоти БМП-1 тощо», — йдеться у відповіді «Укроборонпрому» на інформаційний запит «Донбас Реалії».
«Співпраця між Україною та Польщею з початком російської агресії розвивалася достатньо активно, тому що й Україна, насправді, чітко відчувала загрозу з боку Росії. Польська армія була зацікавлена в низці проєктів, де Україна мала набагато більші компетенції, ніж на той час польська сторона — це насамперед протитанкові ракетні комплекси, керовані боєприпаси, керовані міни, і ці проєкти наразі розвиваються достатньо активно», — додає до цього Сергій Згурець.
Українські держкомпанії в інтересах Польщі працюють над ПТРК «Pirat», 120 мм. керованою міною і керованим артснарядом «Квітник». Останній, до слова, українська армія не закуповує. Хоча на озброєння ЗСУ «Квітник» прийнятий ще у 2013 році. Тоді в ньому були російські комплектуючі. Зараз їх немає, тому випробування потрібно проходити знову. Але за словами Сергія Згурця, Міноборони і виробник не можуть домовитися, за чий рахунок зробити пробну партію.
«Фактично цей боєприпас не пройшов випробування і не закуповується. У той час, як польська армія дійсно просунулася значно далі у цьому проєкті», — розповідає Сергій Згурець.
Конфіденційний проєкт керованих ракет
Минулого року було заявлено про плани України і Польщі спільно розробити нову систему протиповітряної оборони з використанням українських керованих ракет Р-27. У відповідь на запит «Донбас Реалії» в «Укроборонпромі» заявили, що інформація про проєкт конфіденційна.
Ще один приклад співпраці — зенітно-ракетний комплекс «Маргаритка».
Також Україна відповідала за радіолокаційну станцію для виявлення цілей і засобів ураження — некеровані реактивні снаряди РС-80.