Передплатити Підтримати

Шоста річниця катастрофи Іл-76: українці вшанували пам'ять 49 захисників Вітчизни

У суботу, 14 червня, минуло шість років від дня, коли російські терористи збили український літак Іл-76 у небі над луганськом. У результаті трагедії тоді загинуло 49 захисників

Причиною падіння повітряного судна було його ураження із ПЗРК «Игла». Всі загиблі Герої прямували до Луганського аеропорту на підмогу побратимам. Детальніше у матеріалі OBOZREVATEL.

Хронологія подій

14 червня 2014 року екіпаж військово-транспортного літака Іл-76МД (бортовий номер 76 777) Повітряних сил ЗСУ під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого виконував бойовий політ в луганський аеропорт.

Волонтерка Галина Абрам'юк на своїй сторінці у Facebook нагадала, що на борту літака перебували 9 членів екіпажу та 40 військовослужбовців дніпропетровської 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, які летіли на ротацію. На борту також були військова техніка, спорядження та продовольство.

Близько 01:00, під час заходу на посадку на аеродром міста Луганськ, на висоті 700 метрів, борт 76 777 був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Игла». Унаслідок терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, тобто весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули.

Загалом у той день до Луганського аеропорту вилетіли три літаки Іл-76МД. Перший літак (бортовий номер 76 683) під командуванням полковника Дмитра Мимрикова сів о 0:40. За 10 хвилин збили другий літак (бортовий номер 76 777). Третій отримав наказ повертатися.

Імена загиблих Героїв

Серед загиблих — 9 членів екіпажу із Запорізької області, два десантники з Донецька, по одному з Херсона, Одеси, Харкова, Луганська, Кіровограда, Львова. Ще 32 осіб — з Дніпропетровської області. 10 з Дніпропетровська, 6 з Кривого Рогу, 2 з Павлограда, 2 з Дніпродзержинська, 2 з Нікополя. Решта чоловіків — із сільських районів Дніпропетровщини.

Загибель усіх 49 військових, які перебували на борту збитого літака, стала найбільшою втратою з початку Антитерористичної операції та найбільшою на той час одночасною втратою Збройних сил України за увесь період незалежності.

Екіпаж

  • Буркавцов Володимир (1976−2014), бортовий авіатехнік, гвардії старший лейтенант
  • Бєлий Олександр (1976−2014), командир екіпажу, гвардії полковник
  • Д'яков Михайло (1968−2014), керівник повітряно-вогневої тактичної підготовки, гвардії майор
  • Ковалик Олександр (1972−2014), старший повітряний стрілець, гвардії прапорщик
  • Козолій Олександр (1984−2014), старший бортовий авіатехнік, гвардії старший лейтенант
  • Ментус Віктор (1982−2014), старший повітряний радист, гвардії прапорщик
  • Павленко Олег (1971−2014), старший технік, гвардії старший лейтенант
  • Скочков Ігор (1977−2014), штурман авіаційної ескадрильї, гвардії капітан
  • Телегін Сергій (1971−2014), керівник технічно-експлуатаційної служби авіаційної ескадрильї, гвардії капітан

25-та повітряно-десантна бригада

  • Авдєєв Костянтин, старший навідник, старший солдат
  • Авраменко Олександр, стрілець-зенітник, солдат
  • Алтунін Валерій, командир взводу, старший лейтенант
  • Бондаренко Віталій, гранатометник, солдат
  • Гайдук Ілля, солдат
  • Горда Анатолій, старший механік-водій, старший солдат
  • Грабовий Валерій, заступник командира батареї, старший лейтенант
  • Дмитренко Андрій, солдат
  • Добропас Сергій, стрілець-зенітник, старший солдат
  • Дубяга Станіслав, стрілець-зенітник, солдат
  • Каменєв Денис, стрілець-помічник гранатометника, старший солдат
  • Кива Владислав, водій-машиніст заправної машини, молодший сержант
  • Ковальчук Юрій, командир бойової машини, сержант
  • Коренченко Олег, солдат
  • Коснар Павло, командир відділення, молодший сержант
  • Котов Олександр, стрілець-зенітник, солдат
  • Кузнецов Антон, стрілець-зенітник, старший солдат
  • Кулібаба Руслан, водій-заправник, сержант
  • Кучерявий Сергій, командир відділення, молодший сержант
  • Левчук Павло, стрілець-зенітник, солдат
  • Лісной Сергій, механік-водій, солдат
  • Малишенко Тарас, стрілець-зенітник, солдат
  • Манулов Сергій, технік, старший прапорщик
  • Мірошниченко Сергій, старший навідник, старший солдат
  • Москаленко Сергій, солдат
  • Ніконов Павло, стрілець-зенітник, солдат
  • Рєзніков Євген, командир гармати, сержант
  • Самохін Антон, слюсар-монтажник, старший солдат
  • Санжаровець Артем, старший солдат
  • Скалозуб Артем, старший навідник, старший солдат
  • Шостак Сергій, стрілець-зенітник, старший солдат
  • Шульга Андрій, солдат
  • Шумаков Сергій, старший стрілець, сержант
  • Кривошеєв Сергій, механік-водій, солдат
  • Проньков Ростислав, солдат
  • Бабан Віталій, командир відділення, сержант
  • Токаренко Ігор, механік-водій, солдат
  • Бахур Віталій, заступник командира батареї-інструктор з ПДП, старший лейтенант
  • Гончаренко Сергій, командир гармати, молодший сержант
  • Ліфінцев Олег, водій-заправник, старший солдат

Пам'ять

У трагічну дату українці з болем згадали перших загиблих Героїв російсько-української війни. На своїх сторінках у соцмережах вони присвятили їм зворушливі слова.

«Герої не вмирають! „Крилата піхота“ летіла на допомогу своїм побратимам, які тримали оборону Міжнародного аеропорту „Луганськ“. Шість років минуло від страшної трагедії, однак гіркий біль і досі продовжує пекти наші серця», — написав командувач Об'єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв.

«Україна, на жаль, і сьогодні втрачає найгідніших своїх синів, що мужньо відстоюють її територіальну цілісність, суверенітет і незалежність. Тож схилімо голови в пам'ять про воїнів, які загинули за волю України! Ми не забули і не забудемо нікого! Ви — назавжди в наших серцях! Вічна Слава та шана Вам, захисники України!» — додав він.

«Пам'ятаймо! 49 янголів… Ми пам'ятаємо. Героям слава!» — пише волонтерка Галина Абрам'юк.

«Підніміть очі в небо, махніть нашим Героям, вони з нами назавжди, вічна пам"ять! Героям слава!» — закликала вона українців.

«У ніч на 14 червня 2014 року 49 синів України пішли в небо. Пішли і не повернулися… Сьогодні шоста річниця. Вже шоста річниця горя і жалоби… Я пам'ятаю, наче вчора… Спочатку шок, жах, біль… Як ми готувалися і приймали тіла загиблих Героїв… Як я намагалася знайти і впізнати тіло Сергія Лісного, з яким я працювала на заводі в Дніпродзержинську… Марно… Стало зрозуміло, що тільки ДНК-експертиза ідентифікує всі тіла. Але із усіх документів з літака вцілів лише його частково обгорілий військовий квиток», — згадує радниця голови Дніпропетровської ОДА Тетяна Губа.

«14 червня вранці я пішла на ринок, а мене запитують: «Ти чула, що збили літак з українськими військовими?». Мене відразу пересмикнуло. Дзвоню Владу — зв'язку немає. Я побігла до військкомату, мені було важливо знати, в якому саме літаку перебував мій чоловік. Але там сказали, що ще нічого не знають. Тільки о 12 годині дня мені зателефонував воєнком і сказав: «Співчуваю, ваш чоловік загинув», — згадує слова Оксани Киви, вдови загиблого десантника, журналістка Ольга Омельянчук.

«І знов Півсотня є Небесна, і знов найкращих — за межу. Нестерпно боляче й нечесно,

приймають смерть вони чужу!" - присвятила вірш загиблим воїнам журналістка Вікторія Довгань.

«Ми не повинні зупинятися і опускати руки! Ми не повинні, по-перше, зрадити їх! Вічна пам'ять Вам, побратими! Співчуття родинам, близьким та рідним… Пам'ятаємо», — написав офіцер ЗСУ, полковник Анатолій Штефан (Штірліц).

Нагадаємо, 26 травня українці згадували шосту річницю початку боїв за донецький аеропорт. Вони були одними із найзапекліших у війні на сході України. Оборона ДАП тривала 242 дні — із травня 2014-го до 22 січня 2015 року. Захищаючи цей об'єкт, загинули 100 українських військових.