Що Україна зобов'язалась зробити за кредит МВФ: деталі угоди

Видання «Економічна правда» з’ясувало, які зобов’язання взяла на себе Україна перед міжнародним кредитором.

Головне в документі:

• названо реформи, які необхідно здійснити найближчим часом;
• сказано, як подолати наслідки коронавірусної кризи;
• що буде з цінами та чи зростатимуть тарифи на газ.

Бюджетна політика

Український уряд зобов'язався повернути бюджетну дисципліну після подолання наслідків коронакризи.

У короткостроковій перспективі фіскальна політика буде спрямована на усунення надзвичайної ситуації в медицині та економіці. Зате в середньостроковій — уряд обіцяє працювати над забезпеченням стійкості бюджету.

Досягти стійкості планують завдяки профіциту первинного бюджету на рівні 1−1,5% після кризи. Це призведе до скорочення державного боргу до рівня нижче як 60% ВВП.

Мова не про профіцит зведеного держбюджету. Первинний держбюджет від зведеного відрізняється вирахуванням витрат на обслуговування боргів. Очевидно, зведений держбюджет залишиться дефіцитним.

Тарифи на газ та опалення

Вперше в історії ціна на газ для населення й теплокомуненерго визначається імпортним паритетом. Наразі ціни на європейських хабах знизилися до 15-річного мінімуму, тож населення України від цього виграє.

Зараз українці платять приблизно 3 грн за кубометр газу, хоча навесні 2019 року ціна становила 8,55 грн. Рано чи пізно вартість блакитного палива зросте до колишніх рівнів, і це питання стане болючим для влади.

У тексті Меморандуму сказано, що українська влада зобов'язується не встановлювати граничні ціни на газ для населення, а застосовувати ринкову схему ціноутворення.

З 1 липня 2020 року постанова Кабміну про спецзобов'язання «Нафтогазу» з продажу газу для потреб населення втратить чинність.

Починаючи з опалювального сезону 2020−2021 тарифи на опалення переглядатимуться не рідше від одного разу на рік напередодні старту опалювального сезону. Уряд обіцяє, що тарифи відображатимуть витрати на газ і супутні витрати, включно з капітальними інвестиціями на модернізацію тепломереж.

Щоб гарантувати безпеку газопостачання в разі волатильності оптових цін, буде створений Тимчасовий гарантований постачальник. ТГП буде обраний на конкурсній основі в червні.

Зарплати в держкомпаніях

Окремим пунктом в Меморандумі згадується встановлення граничної межі зарплат у держорганах і на держпідприємствах.

«Цей максимум (47 тисяч гривень на місяць. — Ред.) повинен бути скасований до кінця червня, оскільки заходи щодо стримування (наслідків карантину. — Ред.) поступово послаблюються», — йдеться в тексті Меморандуму.

Мінфін обіцяє, що будь-яке перевиконання плану за доходами буде направлено на скорочення держборгу, збільшення інвестицій в інфраструктуру чи підвищення соціальних виплат.

Гарантований мінімальний дохід і пенсійна реформа

Одним із маяків для отримання другого та третього траншів МВФ буде створення гарантованого мінімального доходу. У нову схему будуть об'єднані окремі наявні соціальні виплати.

Розмір гарантованого мінімального доходу буде збільшений, якщо порівняти з нинішніми мінімальними виплатами пенсіонерам і безробітним. Зокрема, Мінсоцполітики посилить перевірку одержувачів соціальних виплат для поліпшення її адресності.

У тексті Меморандуму також згадується зобов'язання Кабміну підготуватися до другого рівня пенсійної реформи — введення приватних накопичувальних пенсійних систем.

Зростання цін

«Надійний гнучкий режим інфляційного таргетування закріпить інфляційні очікування, що дасть НБУ змогу краще вирівняти економічні цикли… Ми подбаємо про те, щоб… залишалися незмінними… цільові показники інфляції та принципи монетарної політики», — йдеться в обіцянці України Фонду.

Зростання цін може пришвидшитися через наслідки карантину і витрати на медицину, попереджає НБУ. Регулятор готовий скорегувати облікову ставку, щоб протягом 9−18 місяців показник інфляції повернувся до мети 5% (плюс-мінус 1%).

Реформа податкової системи

Збільшення дохідної частини держбюджету може відбутися завдяки реформуванню податкової системи. Поліпшень у податковому та митному адмініструванні досягатимуть усуненням податкових розривів, розширенням податкової бази та скороченням можливостей для ухилення від сплати податків.

Протягом дії програми stand-by уряд не збирається вводити нові податкові пільги або привілеї. Також не йдеться про створення безподаткових зон.

З 2021 року фізособи-підприємці на спрощеному режимі зобов'язані будуть використовувати касові апарати. Держава перевірить підприємців на предмет зловживання спрощеним режимом і сподівається, що багато представників бізнесу почне платити більше податків.

Банківська система

НБУ тимчасово відклав вимогу до достатності капіталу і щорічне стрес-тестування банків. Але будь-яке зниження коефіцієнта достатності капіталу «має супроводжуватися надійним планом відновлення капіталу», йдеться в Меморандумі.

Щойно криза вщухне, НБУ проведе перевірку якості активів.

«Ми попросимо банки з недостатньою капіталізацією розробити план… для відновлення коефіцієнтів достатності капіталу. Ми вживемо заходи нагляду за діяльністю банків, які не виконують свої плани дій», — попередили в НБУ.

Стабільність Національного банку

МВФ вимагає, щоб НБУ залишався «острівцем стабільності» серед хвиль українського політичного океану.

Так, Україна зобов'язується уникати політичних рішень щодо керівництва Нацбанку, не переглядати терміни повноважень членів правління і юридично захищати його представників. Як відомо, каденція чинного голови правління НБУ Якова Смолія закінчується 2025 року.

Продовження медреформи

Важливим маркером подальшої співпраці з МВФ буде продовження медичної реформи, а саме фінансування вторинної ланки та спеціалізованої допомоги.

«Ми завершимо опис пакету медичних послуг, який фінансується Національною службою здоров'я України… і будемо контролювати попит за допомогою фінансових стимулів для постачальників послуг, одночасно надаючи можливість вводити доплати для пацієнтів», — йдеться в Меморандумі.

Крім того, незабаром стартує «пілот» із закупівель ліків через новостворене держпідприємство «Медичні закупівлі України». Система працюватиме на базі ProZorro.

Приватизація держпідприємств

«Ми, як і раніше, прихильні нашій стратегії реформування державних підприємств, яка спрямована на значне скорочення сектору ДП», — заявлено в Меморандумі.

У грудні 2020 року спробують продати два великі держпідприємства, а до червня 2021 року — ще три. Йдеться про «Одеський припортовий завод», ОГХК, «Центренерго», «Електроважмаш», шахту «Краснолиманську» та «Президент-Готель».

Читайте також: Найглибша криза з часів Великої депресії: у МВФ прогнозують найбільший за сто років обвал світової економіки

Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна розраховує, що МВФ схвалить кредитний пакет розміром $ 5 млрд на засіданні правління 5 червня, а перший транш — на суму $ 1,9 млрд.

Згодом цю дату підтвердив і міністр фінансів Сергій Марченко.