Наслідки карантину: у Львові довелося закрити частину хлібних кіосків

Карантин вдарив практично по усіх сферах бізнесу. Навіть хлібні кіоски та пекарні зазнають збитків, хоча, здавалося б, якраз вони не повинні були взагалі постраждати. Адже на карантині чи ні, а людям їсти треба. Та, виявляється, попит на хліб та хлібобулочні вироби впав настільки, що деякі хлібні магазини довелося взагалі закрити.

«У тих наших торгових точках, що у спальних районах, продажі хліба навіть дещо зросли. Але загалом у мережі вони скоротились приблизно на 50%, — каже співвласник ТзОВ „Галицька здоба“ Назар Палідович. — Люди повиїжджали з міста в села. Багато наших торгових точок довелось закрити. Насамперед тих, що були на автостанціях, на зупинках громадського транспорту, у людних місцях».

За словами міського голови Львова Андрія Садового, виробництво хліба у місті впало аж на 70%. Насамперед це пов’язано з втратою туризму. Адже за рік Львів приймав в середньому 2,5 мільйона туристів. Це майже втричі більше за чисельність населення. У готельно-ресторанному бізнесі працювали десятки тисяч людей. Багато з них також не були корінними львів’янами, тож на час карантину повернулись додому, аби не платити за помешкання. Тож кількість «голодних ротів» у місті суттєво скоротилась, тому й попит на хліб упав.

Читайте також: Бізнес на карантині: виживуть не всі

Ще один момент, який змусив закривати хлібні кіоски, — це те, що покупці воліють робити покупки «централізовано». Тобто йдуть у той магазин, де можна придбати все відразу. Тому ті крамниці, які торгують лише однією групою товарів, скаржаться на скорочення попиту. Натомість супермаркети зараз на коні. У кращій ситуації й великі хлібзаводи, які постачають свою продукцію торговельним мережам.

«Не скажу у відсотках, але у нас також продажі суттєво впали. Частково через те, що люди виїхали на села, частково через те, що менше гуляють з дітьми. Адже мами з дітьми — це були чи не основні наші покупці. Крім того, знаю, що багато хто почав пекти хліб вдома, аби зайвий раз не виходити в магазин», — каже працівниця пекарні «Хлібні історії».

Те, що люди більше печуть вдома, підтверджує і продавець продуктового магазину біля мого дому. Каже, ніколи раніше так не розкуповували дріжджі, як тепер. На початку карантину люди брали по п’ять пачок пресованих дріжджів в одні руки. Зараз ажіотаж уже впав, але попит на дріжджі та борошно все одно залишається високим. Це й зрозуміло, адже якщо люди уже другий місяць зачинені вдома, то чим ще себе розважати, як не кулінарними експериментами.

До речі, у перші тижні карантину покупці на хвилі паніки скуповували не лише гречку і туалетний папір, а й хліб, хоча у нього термін придатності обмежений. Хліб сушили, заморожували, пакували у поліетиленові пакети (це уже пізніше виробники самі почали пакувати увесь хліб). Відтак виробники заявляли про зростання попиту на хліб і навіть збільшували обсяги виробництва.

Цікаво знати
За двадцять років — втричі менше хліба
Споживання хліба в Україні скорочується уже багато років поспіль. Торік виробництво хліба і хлібобулочних виробів скоротилось на 10−11% за даними Держстату, або майже на 90 тисяч тонн. Якщо ж порівнювати з 2000 роком, то виробництво хліба обвалилось утричі. Серед основних причин — скорочення кількості населення, а також зміна харчових уподобань українців. Крім того, зростає кількість хліба, яку випікають міні-пекарні, тож вона проходить повз офіційну статистику.