На Великдень Бог відпускає душі померлих на землю. А у Поминальну неділю душі повертаються на небо

А другий тиждень після Пасхи називають поминальним тижнем.

Провідна неділя в 2020 році випадає на 26 квітня — у першу неділю після Великодня-2020. Одне з цих всіх найменувань вважається церковним — йдеть­ся про Томину або Фомину неді­лю. У писанні йдеться, що один із апостолів, Фома, не повірив у Воскресіння Христа.

«Не повірю, доки не вложу моїх пальців у Його рани», — ска­зав апостол.

І тільки після перевірки він переконався, що Ісус воскрес. Тому весь наступний тиждень вважається Фоминим.

Кажуть, на Великдень Бог від­пускає душі померлих на землю. А в поминальну неділю душі по­вертаються назад на небо. От родичі і приходять на цвинтар попрощатися. А якщо в цей день іде дощ, то якась із душ нібито плаче через те, що Господь її не відпустив за гріхи.

Але насправді традиція про­водів з’явилася раніше від хрис­тиянства і має язичницькі корені. Тому певний час ревні християни активно боролися із таким об­рядом. Хоча з часом все ж таки поминальна неділя органічно вписалася у релігійний цикл Ве­ликодніх свят.

Традиції поминальної неділі у регіонах України — різні. У деяких містах і селах це роблять відразу після Великодня — у понеділок. Спочатку в церквах проходять Служби Божі, а потім на цвин­тарі збираються родичі. Але, як стверджують самі священнос­лужителі, це зумовлено скоріше зручністю. Адже на Пасху в укра­їнців є три вихідні, і вони можуть собі дозволити приїхати до рід­них на кладовище без відгулів на роботі.

На жаль, цьогоріч Велик­день припав на епідемію. Тому у поминальні дні священники не окроплювали свяченою водою могили і просили парафіян утри­матися від походу на кладовища. Не будуть цього робити і на Про­відну неділю, як це було зазви­чай. Обіцяли це зробити, як тіль­ки закінчиться карантин.

Прикмети Провідної неділі

Деякі люди, особливо старше покоління, вірять у прикмети і повір’я, з якими пов’язаний цей день.

Для поліпшення матеріаль­ного становища і стану здоров’я господині обмивали ікони дже­рельною водою, яку не вилива­ли, а зберігали до свята. Вранці на Провідну неділю все сімей­ство вмивалось цією водою. Причому старші завжди вмивали спочатку молодших домочадців, а потім і себе. Вважалося, що водиця з ікон здатна зміцнити здоров’я і поправити фінансове становище.

Люди вірили, що довге і щас­ливе життя їм могли дарувати молитви, прочитані вранці на Провідну неділю. Причому мо­литви повинні бути звернені не тільки до Господа, а й до своїх померлих родичів, які на тому світі попросять за своїх рідних.