За спинами жінок і дітей: бойовики на Донбасі взяли на озброєння тактику Путіна

У Мар’їнці ворожі снайпери знову випускають перед собою малу дівчинку і з-за її спини стріляють у наших солдатів. І знають, що відповіді не буде, бо українські захисники дитячим життям не ризикнуть, повідомляє ТСН.

«Живий щит» зафіксували на фото. За дівчинкою у прилеглих будинках ховаються ворожі снайпери.

«Були випадки, коли прикривались маленькими дівчатами і жінками, які носили їм водичку. Була помічена жінка у сукні, а там виглядали тактичні брюки», — розповідає військовослужбовець з позивним «Патрон».

Ворожі снайпери нічого не цураються, аби лише поцілити у наших воїнів. Живий щит з цивільних вже давно ними апробований. Бойовики знають, що у дітей і у мирних дорослих наші солдати стріляти не стануть. Від того и почувають себе найманці безкарно, діють цинічно.

«Снайпери працюють і вдень, і вночі з нічною оптикою. Приблизно на місяць три-чотири випадки вбивства від снайпера», — каже боєць з позивним «Купон».

Ворожі снайпери цілять і у військових, і у цивільних, які живуть на нашому боці. Тому безпечно на вулицях Мар’їнки місцеві себе не почувають. Ті, що проживали ближче до передової, кидають свої розбиті помешкання й переселяються подалі від лінії вогню.

Професійних снайперів ворога можуть вирахувати лише такі ж специ з нашого боку. Аби піймати в окуляр ворога іноді доводиться чекати дуже довго.

«Від кількох годин і до тижня, а то и до двох. Залежно, коли ціль з’явиться. Переважно з однієї позиції ніхто не працює, якщо я зробив постріл, я туди не скоро вернусь», — розповідає снайпер «Беретта».

Ці хлопці — мисливці за ворожими снайперами і навідниками. Вони самі ходять у тил ворога й працюють автономно, аби не було витоку інформації. Працюють у дощ, сніг й спеку, й усе задля одного влучного пострілу.

«Хороший стрілок, щоб мати первинну практику, — це рік, а повноцінний стрілок — до трьох років. Бувають моменти, коли ми потрапляємо група на групу, — це затяжний процес виманювання», — ділиться снайпер «Норман».

Вони однаково добре працюють як на коротких дистанціях, так і дуже довгих. У них свої правила і свій кодекс честі.

«Снайпера не стріляють по медиках, снайпера не стріляють по водовозках, що несуть воду і продукти. І не стріляють по медичних машинах, але ми бачили, як їхній снайпер спрацював по медику, який біг до трьохсотого», — розповідає «Беретта».

Хлопці не багатослівні, не хизуються влучністю пострілів і кількістю знищених ворогів — просто тихо і непомітно для усього фронту роблять свою роботу. Бо права на помилку в них немає.