На ретро-авто покататися, приміряти мундир і послухати «Спідолу»

Ще зі школи маю алергію на екскурсії у музеї. Там не стань, тут не сядь, фотографувати не можна, торкатися нічого також не можна… Але є такі музеї, у які хочеться ходити, бо там можна не лише фотографувати, а й помацати кожну річ власними руками. Саме в такий музей я потрапила на запрошення департаменту маркетингу міста й туризму Вінницької міської ради.

Назва у музею дуже дивна — «АвтоМотоВелоФотоТелеРадіо». І справді, там представлено все — старовинні автомобі­лі (не лише радянського ви­робництва, а й з-за кордону), всілякі фотоапарати, старі телевізори, «прадіди» сучас­них комп’ютерів — друкарські машинки, телефонні апарати, патефони, радіоли і навіть ле­гендарна «Спідола», пройтися з якою у 70-ті роки вулицями міста було останнім писком моди… Усе ці експонати пра­цюють. А на старих гітарах і ударній установці у музеї до­зволяють «злабати» кілька акордів. Якщо, звісно, вмієш.

Музей з дивною назвою відкрили шість років тому. В основі експозиції — приватна збірка раритетних автомобілів та іншої техніки вінницького колекціонера Олексія Стрем­біцького. Колекцію раритетів почав збирати 1977 року. Роз­починалося ретро-хобі з деся­ти експонатів. Тепер у колекції — понад 100 експонатів.

А ще у музеї можна примі­ряти на себе мундир, напри­клад, німецького солдата, і сісти до знимки у мотоциклі з коляскою німецького вироб­ництва часів Другої світової війни. Чи «приміряти» на себе образ «даішника» радянських часів…

м. Вінниця

Фото авторки