Граничний тариф: на скільки мали б подешевшати опалення та гаряча вода

Документом передбачається, що обмеження діятимуть в період опалювального сезону 2019−2020 років, повідомляє сайт «Сьогодні».

Зокрема, постановою передбачено, що для жителів міст обласного значення та Києва тариф на постачання теплової енергії для будинків, обладнаних приладами обліку, повинен становити не більше 1400 грн за 1 Гкал (з ПДВ). Для будинків без лічильників тепла — 35,21 грн за 1 кв. м (з ПДВ). Тариф на постачання гарячої води при наявності працюючих рушникосушарок — 83,66 грн/1 куб. м, при відсутності рушникосушарок — 75,74 грн / 1 куб. м (всі — з урахуванням ПДВ).

Тарифи, що встановлюються місцевими компаніями-постачальниками, можуть бути нижче наведених показників, але не можуть їх перевищувати. Якщо ж нинішні тарифи вище, місцевим адміністраціям та радам доручено вжити заходів для їх зниження до вказаних значень до 1 вересня.

У менших населених пунктах — райцентрах, містах районного значення та в селищах — тарифи також не повинні перевищувати максимальних значень, встановлених постановою КМУ № 560.

Судячи з усього, після виходу кабмінівської постанови суми в платіжках багатьох споживачів повинні зменшитися. У більшості регіонів діючі тарифи істотно перевищують встановлену Кабміном «стелю». Наприклад, в Києві в червневих платіжках вказано тариф на опалення 1654,41 грн за 1 Гкал (хоча влітку платіж не нараховуються). Якщо тариф буде знижено до граничних 1400 грн, економія становитиме 15%. Тариф на гарячу також повинен знизитися мінімум на 7%.

Також на сайті Мін'юсту з'явилися розділи «Онлайн калькулятор послуг» та «Зразки документів для перерахунку цін». У калькуляторі можна хіба що підрахувати, на скільки гривень і відсотків нинішній тариф більше граничного. Серед зразків документів — бланк заяв до місцевих органів влади з вимогою провести перерахунок відповідно до постанови Кабміну і бланк заяви до організації, яка постачає комунальну послугу, з такою ж вимогою. Ці нововведення підносяться як захист прав споживачів та інформаційна кампанія Мін'юсту «Я маю право на чесну платіжку».

Хто формує тарифи на ЖКП

У своїй постанові Кабінет міністрів посилається на статтю 13 закону «Про ціни і ціноутворення», яка дозволяє Кабміну встановлювати граничні ціни — без вказівки, на які товари і послуги. Водночас в законі «Про житлово-комунальні послуги» в ст. 4, де перераховані повноваження Кабінету міністрів, згадки про право встановлювати граничні ціни на комунальні послуги, які формуються місцевою владою і організаціями-постачальниками, немає. А в законі «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» чітко позначено, що органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є спеціальна Нацкомісія — НКРЕКП. Кабмін же може встановлювати тільки граничний розмір плати за абонентське обслуговування.

Затверджувати тарифи, згідно із законом, повинна НКРЕКП — приймаючи або не приймаючи розрахунки компаній-постачальників і рішення місцевих органів влади. Затверджені нею з 1 травня тарифи на теплову енергію практично у всіх регіонах вище граничного тарифу, встановленого Кабміном (крім Вінниці, Івано-Франківська, Одеси та Чернівців). Те ж стосується тарифів на гарячу воду.

Експерти: зростуть борги, знизиться якість послуг

«Я вважаю цю постанову необ'єктивною. Кабінет міністрів не може відповідати за витрати понад тисячу ліцензіатів, які постачають послуги з гарячого водопостачання і опалення. За короткий час просто неможливо було проаналізувати діяльність всіх цих компаній. Тому це рішення не підтримав ні Мінрегіон, ні Мінекономрозвитку, ні Мінфін», — говорить експерт в сфері ЖКГ Андрій Никончук.

Експерт нагадує, що, згідно із законодавством, тарифи на тепло тепер повинні розраховуватися індивідуально не тільки для кожного регіону, а й для кожного будинку — з урахуванням витрат на доставку тепла.

«Ручне управління призведе до неможливості здійснення поточної господарської діяльності ліцензіатами. Їм буде невигідно це робити, і вони просто зупиняться. Згадаймо місто Смілу Черкаської області, в якому взимку не було ні подачі газу, ні опалення. Тому я впевнений, що ця постанова буде скасована», — вважає Андрій Никончук.

В ідеалі тарифи на ринку поставок житлово-комунальних послуг повинні регулюватися ринком, вважає він. Однак до реформи в сфері теплопостачання справа наразі не дійшла.

«Ситуація в кожному регіоні індивідуальна, і її потрібно розглядати виключно в контексті ситуації, що склалася. Наприклад, в Кривому Розі протяжність мереж дуже велика, саме місто розтягнуте на 40 км. І така система вкрай неефективна, а витрати на поставку тепла дуже великі. Щоб знизити витрати, там потрібно створювати локальні системи теплопостачання. А якщо просто встановити обмеження, діяльність теплопостачальних компаній буде збитковою. І хтось змушений буде покривати ці збитки», — каже і економічний експерт-аналітик Борис Кушнірук.

На його думку, через зниження тарифів в ручному режимі зростуть борги теплових компаній перед тим же «Нафтогазом».

«На «Нафтогаз» покладено обов'язок постачати газ теплопостачальним компаніям навіть без оплати. Якщо їх діяльність стане збитковою, вони просто не розраховуватимуться, і постраждає державна компанія — «Нафтогаз», — прогнозує Борис Кушнірук.

Але, з іншого боку, місцева влада повинна дбати про те, як забезпечити городян послугами належної якості та за оптимальними цінами, вважає експерт.

«Я, наприклад, прихильник передачі мереж в довгострокову концесію, на 30−50 років, щоб можна було залучати інвестора. Тому що за рахунок місцевих ресурсів утримувати мережі не завжди є можливість», — пропонує він.

Нагадаємо, коментуючи ініціативу уряду про граничні тарифи, прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що змусить «комунальних баронів дати людям чесну платіжку».