“Священика просили зупинити роботи...”: у храмі Славського знищили унікальні історичні розписи
У церкві Успіння Пресвятої Богородиці в смт. Славське, що на Львівщині, знищили розписи відомих художників Модеста Сосенка та Юліана Буцманюка.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила Львівська обласна організація Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.
З ініціативи місцевого пароха о. Андрія Петришина у церкві розпочали самовільний ремонт. Розібрали іконостас, хори, бічні вівтарі… За інформацією головного архітектора Сколівського району Олега Кончевича, залишилась лише частина розписів на куполі церкви, проте усі автентичні розписи Модеста Сосенка та Юліана Бацманюка уже збили і виносять з церкви разом з іншим будівельним сміттям на смітник… Також архітектор сказав, що на території було близько100 людей: парафіяни та малярі… Пароха церкви о. Андрія Петришина під час виконання цих робіт у церкві не було.
Журналістка Галина Терещук обурюється: «На очах у всіх, просто та цинічно, махнувши все і всіх, отець УГКЦ зі Славська Андрій Петришин дозволив знищити розписи Сосенка і Буцманюка. Хоча його просили зупинити роботи… Йому історія УГКЦ — чужа, митрополита Андрея Шептицького не цінить, а церковну владу, виглядає на те, просто зневажає та ігнорує. А як то все карається в УГКЦ? Чи то можна отак всім тепер? Сподіваюсь, що так збивали, що є уцілілі шматки, що реставратори їх заберуть. Бо це для дітей буде ілюстрація варварства ХХІ століття. Ну, хто там у Славське збирається на відпочинок?».
Галина Терещук додає: «Тепер село матиме блискучу церкву з сучасними малюнками…».
Керівник обласної організації Товариства охорони культурної спадщини Андрій Салюк сказав, що уже звернувся з відповідною заявою у прокуратуру. А ось Львівська ОДА звернулася з відповідним позовом до суду.
«Від кого, чи від чого ми охороняємо наші пам’ятки? Найчастіше — від людей, — каже Андрій Салюк. —. І тут можна перерахувати сотні різних сумних прикладів. Бо часто різні особи беруть на себе місію вирішувати: чи той, або інший об’єкт культурної спадщини вартий (на його думку) збереження, чи ні.
Але насправді — найперше ми охороняємо пам’ятки від забуття!
Саме забуття, саме відсутність усвідомлення їх цінності і призводить до втрати пам"яток. Ми бережемо і охороняємо те, що вважаємо своїм!
Допоки культурна спадщина буде незрозумілою, чужою, доти ми будемо мати безрезультатні дискусії — берегти, чи ні ту чи іншу пам’ятку".
