Лелеки прилетіли «раніше графіку»
Штучне гніздо для бузьків обходиться енергетикам щонайменше у три тисячі гривень.
Мав таки рацію поет: обманюють нас календарі. За народною традицією, лелеки повинні повертатися до України 19 березня, тобто наступного вівторка. Але автор цих рядків бачив «білих з птахів з чорною ознакою» значно раніше, ще минулого тижня…
Сталося це сонячного дня 8 березня, на жіноче свято, о 9.50. Я саме зліз з рейсового автобуса і підходив до села Волиці на Тернопільщині, як раптом над головою майнула якась тінь. Глянув догори — ВОНИ, лелеки! Вісім бузьків, курсуючи з півдня, взялися робити над цим селом кола пошани, неначе віталися із селянами. Трохи покружлявши приземлилися біля потічка, що впадає у річку Нараївку. Видно, побачили з висоти якусь поживу для себе. Підкріпитися їм ой як потрібно було — летіли додому з далеких африканських країв майже два місяці…
Я був не першим, хто помітив цього року провісників весни. Очевидцями їх прильоту ще 15 лютого (!) стали жителі сіл Дубівці та Шипинці Кіцманського району на Чернівеччині. У цьому регіоні теплінь приходить швидше, ніж на Волинь чи Полісся, де побутує особливо багато чорногузів.
До прильоту крилатих символів України готувалися не тільки орнітологи, а й енергетики. Зокрема, на Львівщині вони до кінця березня встановлять на електроопорах 83 металічні платформи під лелечі гнізда — аби життя цих птахів було комфортним і безпечним. Акція здійснюється у рамках міжнародної програми «Захист білого лелеки». За 14 років, відколи львівські енергетики беруть у ній участь, для бузьків збудовано майже півтора тисячі штучних гнізд.
Як розповіла кореспондентові «Високого Замку» прес-секретар «Львівобленерго» Галина Петрушка, вартість однієї такої металічної платформи без витрат на її встановлення — біля трьох тисяч гривень. Як бачимо, справжні друзі природи не рахуються з коштами, коли йдеться про охорону довкілля.
