Світовий банк та G7 закликають Україну криміналізувати незаконне збагачення

Про це йдеться у спільній заяві G7 та Світового банку стосовно рішення Конституційного суду щодо незаконного збагачення, оприлюдненій у Twitter, передає Укрінформ.

«Це послабило вплив всієї антикорупційної архітектури, включно з Вищим антикорупційним судом, який незабаром має бути створений і, як очікувалося, мав винести рішення щодо значної кількості справ про незаконне збагачення, а також вплинуло на спроможність Національного антикорупційного бюро розслідувати корупцію у вищих ешелонах влади. Поточні розслідування та кримінальне переслідування за незаконне збагачення давали надію на притягнення до відповідальності тих, хто скористався своїм службовим становищем для особистого збагачення», — зазначили автори заяви.

Вони зауважили, що ще у 2010 році понад 40 країн криміналізували незаконне збагачення, і відтоді багато інших юрисдикцій включили цей злочин до свого кримінального законодавства.

Як зазначається в заяві, суди в усьому світі визнали, що покарання за незаконне збагачення — це потужний інструмент у боротьбі з корупцією, який водночас зберігає повагу до основних прав людини та конституційних принципів, таких як презумпція невинуватості, гарантія проти примушення до самообвинувачення та правова визначеність.

«G7 та Світовий банк закликають українську владу активізувати свої зусилля для забезпечення ефективності антикоурпційних правових інструментів та інституцій, включно з відновленням кримінальної відповідальності за незаконне збагачення відповідно до принципів ООН, ОЕСР та ЄСПЛ, а також знайти спосіб продовжити десятки розслідувань та кримінальних переслідувань, завершення яких було поставлено під загрозу цією постановою», — резюмували автори заяви.

Нагадаємо, 26 лютого КСУ визнав неконституційною ст. 368−2 ККУ, яка передбачала притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення.

Конституційний суд пояснив, що статтю про незаконне збагачення скасували, бо вона порушує статтю 62 Конституції України про презумпцію невинуватості.

Згодом Президент Петро Порошенко підписав і дав доручення зареєструвати у Верховній Раді законопроект про врегулювання законодавства щодо кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. У цей же день у Раді зареєстровано внесений Президентом законопроект «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення» (№ 10 110).

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили з 2014 року. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації.

Стаття 368−2 ККУ, серед іншого, передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на термін до двох років за набуття чиновником активів, не підтверджених офіційними доходами. Ті самі діяння, вчинені службовцем, який займає відповідальне становище, каралися позбавленням волі на строк від 2 до 5 років, а службовцем з особливо відповідальним становищем — позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

12 грудня 2017 року 59 депутатів направили до КСУ подання з проханням перевірити на відповідність Основному закону статтю 368−2 ККУ.