Передплатити Підтримати

Закохані у барви

У львівському Палаці мистецтв відкрилися виставки заслуженого художника України Ореста Сколоздри та головного художника Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Олександра Дворського

Ореста Сколоздру називають художником, який малює барви рідної землі. І справді, усі його роботи, представлені на виставці у львівському Палаці мистецтв, свідчать про безмежну любов до матінки-природи. Його картини буяють розмаєм, а теплі кольори картин свідчать, що у повітрі вже пахне весною.

Спочатку пан Орест планував приурочити відкриття виставки до Шевченкових днів. Але доля розпорядилася по-іншому: керівництво Палацу мистецтв надало площу на місяць швидше. Виставку митець назвав «Посвята» і присвятив її батькам, яким безмежно завдячує, що став художником.

— Батьки заохочували вас до малювання?

— Любов до мистецтва я успадкував від батька — відомого скульптора, лауреата Державної премії Володимира Сколоздри. Мої старші брати проявили інші таланти. Один з них був доктором хімічних наук, середній став лікарем. Ну, а я, наймолодший, закохався у фарби і почав малювати.

На виставці «Посвята» представлено 60 робіт. Готував їх майстер останні два роки. Кожна картина — окрема частинка улюбленої природи. Орест Сколоздра із величезною любов’ю відображає на полотні краєвиди свого рідного села Дроговиж, що на Миколаївщині Львівської області. За словами художника, зображаючи рідний край, він перепускає через себе кожен мазок пензля, переживає найменшу мить і обирає найсоковитіші кольори, щоб зобразити максимальну гармонію їх звучання на полотні. Роботи вражають багатою колористикою і фактурою.

 — Роботи продаєте?

— Як комусь сподобається якась картина, то чому б і не продати? Але у наш час це не так легко зробити…

Роботи Ореста Сколоздри можна переглянути тут

Ще один «іменинник» цієї виставки Олександр Дворський дивує різноплановістю своєї творчості: від сміливих абстрактних робіт до картин, присвячених місцям перебування Івана Франка.

Його роботи відзначаються високим академічним стилем, глибоким символізмом, щирою любов'ю до рідного краю, Гуцульщини та реальних людей, яких він писав з натури.