Польський аристократ та український ієромонах
У Львові відбулася презентація першої біографії блаженного священномученика Климентія Шептицького.
Прийдешній 2019 рік офіційно оголошено в Україні роком блаженного священномученика Климентія Шептицького. 17 листопада 2019 року відзначатимемо 150-ту річницю з Дня його народження. А у Львові уже відбуваються події, що передують офіційним заходам. У день святої Анни, 22 грудня, у Соборі Святого Юра презентували першу повну наукову біографію блаженного: «Казимир граф Шептицький — отець Климентій: польський аристократ, український ієромонах, Екзарх Росії та Сибіру, Архимандрит Студитів, Праведник народів світу, блаженний Католицької Церкви» (на фото).
Автором видання науковець, доктор філософії Іван Матковський — працівник кафедри політології та міжнародних відносин НУ «Львівська Політехніка». Видавці — родина Матковських та Новаківських, проект яких підтримала низка відомих на Львівщині меценатів та підприємців. Зокрема, долучився Постуляційний центр монастирів студійського уставу на чолі з ієрмонахом Юрієм Бойком, завдяки якому підготовка видання була підтримане не тільки архівними документами, але і фінансово. Інші партнери проекту — Południowo-Wschodni Instytut Naukowy (PWIN) у Перемишлі (Польща), Релігійне видавництво «Покрова» та інтернет ресурс «Фотографії Старого Львова».
«Постать Климентія Шептицького надзвичайно важлива для нас, — наголосив під час вступного слова ієрмонах доктор Юрій Бойко (о. Юстин). — Чому презентуємо книгу сьогодні? Цікаво те, що саме 22 грудня 1917 року, у день Непорочного Зачаття Богородиці Пресвятою Анною, у каплиці Митрополичих палат з рук свого рідного брата, Митрополита Андрея Шептицького отець Климентій прийняв схиму».
Біографія складається з сімнадцяти розділів. Матеріали чудово систематизовано — кожна сторінка книги позначена роком життя Климентія Шептицького, що дуже зручно для читача. Автор спирається на величезну кількість джерел, зокрема, на раніше не опубліковані архівні матеріали. Д-р Іван Матковський опрацював усі згадки про отця Климентія та родину Шептицьких, які з’являлися у періодиці. Важко було знайти й таку кількість фотографічних матеріалів — з архіву «Фундація Родини Шептицьких», зі збірки Юрія Бойка, родини Матковських та Новаківських, Лесі Квик, Романа Метельського, архівів «Narodowe Archiwum Cyfrowe», «Muzeum Narodowe w Warszawie», «Cyfrowa Biblioteka Narodowa Polona (CBN)», з приватних збірок Андрія Олійника і Юрія Завербного.
Окрім біографічної частини дослідження, до видання увійшли спогади про братів Шептицьких родичів та сучасників. Зокрема, вперше українською мовою опубліковано спогади Адама Ротфельда, врятованого братами Шептицькими у часи Голокосту. Ця титанічна праця може стати хорошою джерельною базою для майбутніх досліджень особи Климентія Шептицького.
