«Не треба шукати Путіна там, де його немає…»
Дехто розгледів на пам’ятнику Героям Листопадового чину… портрет очільника РФ
Коли прочитала у соцмережах про те, що на пам'ятнику Героям Листопадового Чину викарбували Путіна, подумала: якою ж буйною буває людська фантазія! Недавно проходила повз пам'ятник і ще раз глянула на це зображення. На відкритті я була, ніхто про Путіна не говорив. Під написом «Героям Листопадового чину» є зображення вояка початку минулого століття, щоправда, без підпису.
Чимало людей і справді не знає, кого саме зобразив скульптор Володимир Цісарик.
— Це Степан Паньківський, — каже Володимир Цісарик. — Вояк Легіону Українських Січових Стрільців, який під час Листопадового чину у Львові 1 листопада 1918 року з групою стрільців УСС встановив на міській ратуші синьо-жовтий український прапор. Кожен бачить те, що він хоче бачити… Є лише одна фотографія Степана Паньківського у Вікіпедії, я по цій фотографії відбив зображення. З певного ракурсу якщо дивитися, кожна людина має два ока, один ніс і два вуха… Люди можуть бути подібні один на одного (сміється. — Авт.). Не треба шукати Путіна там, де його немає…
До мене дзвонили за коментарем журналісти і кажуть: «Ви знаєте, той портрет на пам'ятнику на Вітовського не подібний». Я кажу: «Він і немає бути на нього подібний», — веде далі скульптор. — Люди починають приплітати: «Лев не такий, як на гербі Львова», інші бачать зраду, «Руку Кремля»… Це пам'ятник Західно-українській народній республіці. Це алегоричний пам'ятник, а не конкретній історичній особі. Я своєю роботою задоволений на 200%. Є люди, які поняття зеленого не мають про історію та мистецтво, а щось там пишуть…
— Дехто пише, чому обрали для пам'ятника таке гамірне місце, де багато машин…
— Це був пустир! Там через паркан перекидали сміття… Під деревами жили бомжі. А тепер це органічний громадський простір. Є лавочки, оригінальна підсвітка. Я проїжджаю і бачу, коли хороша погода, там мами з візочками гуляють. Люди відпочивають. Цей громадський простір вже включений в активне життя міста.
