Передплата 2024 «Добрий господар»

У Львові презентували унікальні бронзові знахідки з VIII ст. до н.е.

Цим комплексом міг би гордитися Лувр, Британський музей чи будь-який інший музей світу.

Церемоніальний шолом етруської роботи, пишно декорована піала та елементи колісничної упряжі. У Львові презентували цей унікальний комплекс пам’яток, який датується серединою — другою половиною VIII ст. до н.е. (тобто йому щонайменше 2700 років). Цим знахідкам немає аналогів у Центральній та Південно-Східній Європі.

Бронзові речі знайшли у Західному Поділлі, в околиці смт. Дунаївці Хмельницької області і належать вони воїнові-кімерійцю. Презентував знахідки, які зараз перебувають у Львівському музеї історії релігії, завідувач відділу Інституту релігієзнавства — філії ЛМІР, доктор історичних наук, в. о. завідувача археології Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, професор кафедри археології Львівського національного університету ім. Івана Франка Микола Бандрівський.

«Ми називаємо це збіркою речей, які знайшли в одному місці та належать до одного часу, — каже пан Микола. Цим комплексом гордилися б усі провідні музеї світу».

За словами доктора історичних наук, варто звернути увагу на датування, адже це один з найбільш ранніх зразків захисного озброєння на території Європи, збережений у такому стані.

Археолог розповів історію того, як знахідка потрапила до Львова. Інформація про унікальний комплекс вперше потрапила у поле зору науковців ще у 2015 р на сайті «Музейний простір». Акцентувалося, що цьому комплексові загрожує вивезення за межі України. Науковці не раз були свідками того, як багато раритетів у напівзаконний чи незаконний спосіб вивозяться з теренів нашої держави та опиняються у приватних збірках, або колекціях провідних музеїв світу. Тому дослідники впродовж трьох останніх років, відколи комплекс «засвітився», вважали, що він втрачений для науки. Але на щастя знайшовся меценат, яка вирішив зробити гарний та корисний для держави жест — якимось чином здобув цей комплекс і передав його музею. Меценат мав єдині умови: аби знахідка була виставлена для загального огляду в експозиції музею та щоб відбулося її наукове монографічне ці унікальні речі.

Кульмінаційний момент презентації настав коли науковець відкрив скляну шафу, де зберігалися унікальні знахідки і почав представляти їх. Доторкнутися до речей, від яких віє тисячоліттями — надзвичайно хвилююча мить. Микола Бандрівський одягнув шолом, показав, що на ньому є вм’ятини від ударів. Науковець переконаний, що такими шоломами користувалася найбагатша верства тогочасного суспільства. Щодо пишно декорованої піали, то її використовували для певних ритуалів — наприклад, для ворожіння, коли намагалися вгадати, з якого боку прийде ворог.

Микола Бандрівський демонструє шолом давнього кіммерійця
Микола Бандрівський демонструє шолом давнього кіммерійця

«Наприкінці бронзового — початку раннього залізного віку був дуже цікавий обряд, коли захоронювали комплекси кінської упряжі в землю за межами могильників та поселень. Віднайти ці захоронення майже неможливо. Саме в той час були характерними ритуальні жертвоприношення духам землі, духам предків, чи жертвоприношення за успішний військовий похід», — зазначив Микола Бандрівський.

Бронзові знахідки зберігатимуть у Львові, в Музеї історії релігії. Бо, за словами науковця, львівський музей має одну із найкращих на Заході України систем сигналізації.

Схожі новини