Землетрус на Львівщині: трясло так, що перелякані люди повибігали з хатів, а з шаф попадав посуд…
Знову далася чути підземна стихія на сумновідомому шахтному полі стебницького «Полімінералу».
Кілька днів тому в одному з мікрорайонів Стебника, Сільці, відчули підземні поштовхи. Трясло так, що багато хто з місцевих мешканців повибігали з хат. Про це на нараді у Дрогобицькій міській раді розповів міський голова Стебника Петро Старосольський. На вимогу людей, які хочуть почути правду про те, що сталося, мер за поясненнями звернувся до керівника департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації Руслана Гречаника.
За словами Петра Старосольського, посадовець зі Львова порадив йому… не панікувати, мовляв, датчики, які «стежать» за ситуацією у колишньому підземному господарстві рудника № 2, на шахтному полі якого рік тому, у ніч із 29 на 30 вересня, провалилась значна площа земної поверхні, внаслідок чого утворився страхітливий кратер глибиною близько 40 метрів, сильних поштовхів не зафіксували.
Така відповідь зі Львова не заспокоїла жителів Сільця, які після екологічної катастрофи двічі перекривали дорогу Дрогобич-Трускавець, аби нагадати владі про невиконання рішень з ліквідації наслідків минулорічного провалля. У Сільці ніхто не має датчиків, аби вести власне спостереження, але поштовхи люди відчули і без датчиків. І назвати їх незначними важко, оскільки під час коливань земної поверхні до села припинилась подача електроенергії. Близько години не було світла, а у розташованих поблизу провалля хатах повідкривались дверцята у шафах, попадав посуд …
Колишній багатолітній керівник «Полімінералу», член Української академії гірничих наук Зеновій Варивода, який також проживає у Стебнику і вважає, що причин для тривоги більш, ніж достатньо. Коментуючи ситуацію, науковець (Зеновій Варивода — кандидат технічних наук — Ред.) наголосив на тому, що станом на сьогодні у підземному господарстві рудника № 2 ніхто не контролює рівень водопритоків, які, роз’їдаючи сіль, збільшують розмір карстових порожнин. Природоохоронні роботи мав виконувати теперішній власник «Полімінералу», якому Фонд держмайна продав «Полімінерал», однак ці украй необхідні заходи не виконуються.
На кричущі факти порушень мав реагувати уряд, однак у Києві мовчать. Урядову постанову про консервацію, яку Кабмін ухвалив ще у 2003 році, колишній керівник «Полімінералу» називає не консервацією, а затопленням. Якщо залишити все, як є, підземні води остаточно «з'їдять» соляну шапку, яка давно перетворилась у «сито», але наразі ще тримає земну поверхню у зоні імовірних проваль. Та рано чи пізно ця соляна стеля завалиться. Тоді виникне новий кратер, який, на переконання Зеновія Вариводи, поглине ділянку дороги Дрогобич — Трускавець перед в’їздом до міста-курорту. Зупинити руйнівні процеси під землею — не проблема. У світі це успішно робиться. У Німеччині, зокрема у Тюрингії, добре знають, що це таке — соляні шахти. Добре розуміють там і на тому, як діяти, що слід робити, коли доходить до їхнього закриття.
Фахівці німецької фірми UTEC, яка має бездоганну репутацію і з якою свого часу співпрацював «Полімінерал», звертались до Львівської обласної ради, пропонували свої послуги, однак до співпраці справа чомусь так і не дійшла.
