На батьківщині Богдана Ступки пригощали 20-метровою ковбасою

У Куликові, що за шістнадцять кілометрів від Львова, вперше відбувся Фестиваль хліба і ковбаси. Містечко здавна славиться виробництвом смачного «м'ясива». Рецепту куликівської ковбаси — понад сто років. Кожна господиня має власну «родзинку» приготування м’ясного смаколика, але рецепти тримають у суворій таємниці. Фестиваль приурочили до Дня Куликова.

Журналіст «ВЗ» вирушила на батьківщину актора Богдана Ступки — у Куликів, щоб відвідати фестиваль ковбаси, поцікавитися цінами на товар, зрештою, погуляти на святі.

На фестивалі все було у м’ясному стилі. Прилавки виробників, які взяли участь у фестивалі, вгиналися від шинок та ковбас. Навіть декор на святі був ковбасний. Вражали незвичні м’ясні композиції закусок із ковбаси. Шпашки, на які нанизані шматок ковбаси, маслина, огірки були запхані у… гарбуз. А ще тут кожна господиня встановила на ятці плакати з висловами на тему куликівських ковбас — «Треба їсти ковбасу з хлібом, щоб жити, а не жити, щоб їсти хліб з ковбасою», «Де ся тії часи діли, коли самі ковбаси до губи летіли?».

Цікавлюся цінами на м’ясний товар. Вуджені шинки та полядвиці — 300 гривень за кілограм. Стільки ж правили і за ковбаси з рубленого м’яса. Ковбаси з меленого м’яса — 130−270 гривень, шпондер — 200 грн. Канапки з ковбасою — 5 гривень за штуку. Деякі господині заохочували «бонусом» — до канапок давали безкоштовно квашений помідор. Кажуть, рецепт квашення — куликівський, розголошувати його не хотіли. Мені засмакували квашені помідори по-куликівськи. Дуже пасують до канапки з чорного хліба. Шашлики — 45−50 гривень за порцію. До шашлика можна було взяти порцію картоплі-фрі — 30 грн. Курячі нагетси — 40 гривень за шпашку.

Не ковбасою єдиною. Тут продавали і хліб на будь-який смак і гаманець. За буханець правили від 15 гривень, булочки трохи дешевші. «Горіховий». «Солодовий», «Медовий», «З чорносливом» і навіть «Гарбузовий». Все це види куликівського хліба, спеченого в автентичній сільській печі.

До хліба з ковбасою пасує щось міцне. На фестивалі не бракувало підприємців, які продавали і пригощали місцевими настоянками і наливками. Гостям засмакувала місцева малинівка та грушівка. Пляшка медовухи — 130−180 гривень, стаканчик на пробу — 20. «Нас запросили на фестиваль ковбаси, щоб прикрасити свято», — сказав «ВЗ» один продавець, який частував медовухою.

Свято стартувало з дитячого велопробігу «Ковбасними шляхами». Учні місцевих шкіл та активна молодь проїхалися Куликовом та сусідніми селами Жовківщини, де зазвичай виготовляють м’ясні смаколики. Веломарафон фінішував на стадіоні, де й відбувався фест. Фольклорні колективи зі Львова давали ритм святу. А найменші учасники — дитячі театральні колективи Куликова танцювали так званий ковбасний танець, тримали в руках довгу ковбасу. «Фішка» свята — демонстрація 20-метрової куликівської ковбаси. Її привезли на спеціальному возі, який декорували у стилі українського села. Місцеві господині з воза веселили гостей жартівливими віршами про найдовшу ковбасу. Мовляв, хтось любить, щоб ковбаса була широка, хтось — щоб довга, смачна… Настав час нарізати її і пригощати усіх присутніх. Гості із захопленням ласували куликівською ковбасою. Двадцять метрів цього смаколика, по суті, з’їли за п’ять хвилин.

Як розповіла «ВЗ» співорганізатор фестивалю Хліба і ковбаси, керівник Народного дому у Куликові Ірина Цюпка, мета заходу — привернути увагу до продукції народного виробництва, зокрема чим славиться Куликів. Куликівський хліб знаний по всій Європі, його дуже любив сам Іван Франко.

Каже, крім ковбаси і хліба тут здавна випікають смачні пляцки, торти до кави-чаю, а ще спеціалізуються на медах.

«У Куликові є багато м’ясників та тих, хто здавна виготовляє ковбасу на продаж і для себе, — наголошує Ірина Цюпик. — Немає вулиці, де немає людей, які не залучені до м’ясного бізнесу. Горджуся історію селища, в якому народилася. Шаную тих людей, які важко працюють для того, аби на наших столах були смачні ковбасні вироби. Тому вирішили день містечка присвятити саме виробникам ковбас».