Порятунок собаки: на Прикарпатті пес більше року прожив під землею

Про це йдеться в сюжеті ТСН.

Усе сталося на очах Ганни Тарчаніної. Вона каже, що тварина впала в яму в естакаді. «Вони стояли: цегли, каміння. Хто влучить. Один з луком був», — каже мешканка Надвірної про переслідувачів. Жінка відігнала дітей, однак наляканий пес чкурнув у дірку в стіні, що веде в теплотрасу. Як старенька не кликала, тварина повертатися не хотіла.

Півроку Ганна Василівна щодня носила собаці їжу та воду. Допомогти витягти нещасну ніхто не хотів. «Я до кого не зверталася: нічого в тебе не вийде!», — каже жінка. Згодом вона випадково познайомилася з небайдужими собачниками, котрі чого тільки не вигадували, аби витягти пса з-під землі. «Що ми тільки не клали! Все, що має запах: ковбаса, курка. Вона сидить в районі 10−15 метрів від нас — у тепломережі, в якійсь трубі, тому залізти туди неможливо», — розповіли ентузіасти. Час до часу люди навіть лізли в яму з ліхтариком, аби перевірити, чи бідолашна істота жива.

Зрештою рятівники вирішили звернутися до міських чиновників — попросили комунальників посередині теплотраси вирити яму, аби з тилу вигнати собаку до виходу й там її витягти. Операція з порятунку собаки тривала три години, і сподівання молодих людей виправдалися: шум екскаватора налякав тварину, вона чкурнула до виходу з тунелю теплотраси і вже надворі забилася в куток. Її впіймали та посадили в клітку.

Тепер собака від пережитого оговтується в Надвірнянському центрі стерилізації тварин. Після року, проведеного під землею, пес має здоровий вигляд, але трохи ожирів, бо мало рухався, а Ганна Василівна добре годувала. «Думали, що будуть проблеми з кігтями, шкірою, але не знаємо, що вона там робила, але кігті у неї сточені», — розповіла волонтер. Своєму підопічному надвірнянці вже шукають господаря і застерігають, що це має бути чуйна, терпляча людина, яка захоче стати собаці не господарем, а другом.