Марічка Падалко перепливла Босфор

У своєму Facebook Марічка поділилася враженнями та детально описала, як важко їй було закінчити дистанцію, останні 100 метрів якої вона долала цілих 40 хвилин. За словами телеведучої, спочатку їй здалося, що вона без проблем пропливе Босфор і напише пост про те, як це було легко. А потім вона потрапила на шматок течії, який ледве подолала. Причому, ще й під зливою і блискавкою.

«Коли я вважала, що фактично фінішувала, для мене почалося справжнє пекло. Правда, я не одразу це зрозуміла, — написала вона. — Ніколи! Ніколи не можна здаватися! Йти до кінця! І якщо ти думаєш, що ти програв, подумай ще раз, і твоя думка може змінитися. Це про мій сьогоднішній Босфор. Точніше, про його останні 100 метрів, які я гребла фактично на місці довгі 40 хвилин, щоб таки фінішувати і розплакатися».

«Я пливла на шапочку Єгора і ні про що не думала, в нього точно з орієнтацією на місцевості краще за мене, — написала вона. — На Босфорі, попри його глибину, відчуття повної безпеки — багато рятувальників, квадрокоптерів, мені навіть на в рази меншому озері в Горбовичах страшніше плавати, ніж було сьогодні. Підпливаємо до острова Галатасарай, і я вже «дописала» в голові пост про легкий Босфор, бо треба було чимось забити собі голову. Тим більше, я вже бачила дуже близько повітряні кульки на фініші, а острів був останнім орієнтиром, на якому треба було звертати увагу на фініш, і Єгор попереду махнув мені рукою, мовляв, беремо правіше.

Коли я вважала, що фактично фінішувала, для мене почалося справжнє пекло.

Правда, я не одразу це зрозуміла. Я дуже боялася «пролетіти» фініш, не вийшовши вчасно з течії, тому почала суттєво брати правіше. В цей момент на останньому відрізку вже скупчилося багато плавців, Єгора шапочку я загубила.

Якийсь час я просто пливла на фінішні кульки і не дивилася по сторонах. Це було помилкою. Тільки пізніше, озирнувшись на берег, зрозуміла, що я не просуваюся взагалі. Я почала гребти сильніше, ще сильніше, я майже допливла до трибун з глядачами. Першим збоку там висів український прапор. І я собі думаю, якщо з ним порівняюся, то значить, я просуваюся вперед. Починаючи гребти вдвічі інтенсивніше, думаю, дорахую собі до ста, і буду вже на місці.

Після цих ста дивлюся і не вірю своїм очам — ні трибуни, ні прапора… Мене віднесло течією назад ще далі, ніж те місце, де я почала боротися за фініш. І тут я розумію, що я можу виплисти, а, можливо, не зможу взагалі, що я потрапила в зворотну течію, і це безнадійно. За хвилину в голові написався зовсім інший пост про те, що я не допливла.

Все одно вирішую боротися до останнього… Тут заходить сонце, починається злива із блискавкою, чую ведучого на фініші, який починає щось активно говорити в мікрофон, навколо плавців, що залишилися, починають брати в кільце рятувальні човни. Відчуття, що все! Все закінчується, всіх почнуть діставати, і я не встигну.

І тут я бачу, що знову порівнялася з трибунами, а на самому фініші хтось стрибає з синьо-жовтим прапором, і знаю, що це Наташа Нагорна, і знаю, що просто мушу доплисти!!! І я таки просуваюся, і навіть махаю їй рукою з води. Це все-таки так важливо, коли тебе хтось чекає на фініші. Хапаюся за поручні фінішного понтона. Все!!! Під краплями дощу все одно не видно, тому можна плакати!".

Телеведуча подолала Босфор за 2 години 20 хвилин. Її чоловік — за 1 год. 38 хв.

А тим часом…

«Золото» у запливі через Босфор у віковій категорії 30−34 роки здобув українець В’ячеслав Семгайкін. Він піднявся на п’єдестал зі синьо-жовтим прапором, на якому були вишиті слова: «Слава Україні! Героям слава!».