У Львові вшанували пам’ять розстріляних професорів

Ця трагедія сталася у ніч з 3 на 4 липня 1941 року, коли місто зайняли війська Вермахту. Відразу були заарештовані професори львівських вишів, а також члени їхніх родин та особи, які перебували в їхніх квартирах на момент арешту. Гітлерівці пограбували квартири науковців і знищили чи вивезли цінні наукові матеріали. Спочатку арештованих тримали в приміщеннях університету, а потім вивезли на розстріл. Тоді було розстріляно сорок п’ять львівських професорів.

Жертвами нацистів стали відомі науковці, зокрема, викладачі Львівської політехніки К. Бартель, К. Вайгель, А. Ломницький, Броніслав і Зигмунд Лоншан де Бер’є, С. Пілят, В. Круковський, В. Стозек та інші. З Університету Яна Казиміра (сьогодні національний університет імені Івана Франка) заарештовано і розстріляно 28 науковців.

Аналіз архівних документів, дослiджених істориками України та Польщі, дозволяє докладно відтворити обставини знищення цих людей. Як відомо, встановлення «нового порядку» на окупованих землях Гітлер поклав на зловісний репресивний апарат спецслужб рейхсфюрера С С Гіммлера. Напередодні нападу на СРСР шеф Головного управління імперської безпеки обергрупенфюрер СС Г. Гейдріх утворив у Кракові структури, яким доручено діяти у Львові в перші дні його окупації. Серед них були так звана Айнзацгрупа «Ц» та спецгрупа поліції безпеки і СД бригаденфюрера СС Шонґарта. На них було покладено завдання «очистити місто від особливо небезпечних елементів». Група Шонґарта отримала завдання щодо арешту і знищення місцевої професури, оскільки мала певний досвід арештів і ув’язнення краківських професорів восени 1939 р.

Бригаденфюрер діяв у Львові рішуче. Він прибув до міста слідом за фронтовими частинами вермахту 2 липня, а вже наступного дня о 22-й вечора приступив до виконання запланованої акції. Одним із перших був заарештований найвідоміший на той час польський вчений і політик професор Політехніки Казимир Бартель, який у міжвоєнні роки тричі очолював уряд Польщі. В лабети гестапо потрапили і відомий письменник Тадеуш Бой-Желенський, професор Роман Ренцький з Львівського медичного інституту, Володимир Серадзький — професор кримінальної медицини…

Арештованих вчених привозили і розміщували в бурсі Абрагамовичів на однойменній вулиці (тепер вулиця Т. Бой-Желенського), а вже на світанку о 4.00 4 липня на ближніх Вулецьких пагорбах есесівці розстріляли львівських професорів та окремих членів їхніх родин.

Через сімдесят років після цієї трагедії - 3 липня 1011 року — на місці розстрілу львівських вчених встановили пам’ятник. У результаті міжнародного конкурсу на кращий пам'ятник загиблим перемогу здобув спільний польсько-український проект скульптора Олександра Сьліви (Краків) та архітекторів Олега Трофименка й Дмитра Сорокевича (Львів). Пам’ятник являє собою своєрідну арку, що складається із 10 каменів, які символізують 10 Божих заповідей. П’ята заповідь — «Не убий!» — суттєво порушена, ніби збита. Це символізує те, що коли людина порушує заповідь Божу, є загроза зруйнувати цілісність світу. Монумент розташований на Вулецьких пагорбах у Парку студентів Національного університету «Львівська політехніка» в районі вулиць Академічної, Сахарова, Відкритої та Лукаша-Карпинця.

… Покласти квіти і политися за душі убієнних прийшли очільники міста та області, академічна спільнота і громадськість Львова, приїхали гості з сусідньої Польщі.

Фоторепортаж можна переглянути тут.