Передплата 2024 «Добрий господар»

Костел у Соколівці повертається до життя

  • 11.06.2018, 13:14
  • 845

Поки влада не може навести лад з історичними пам’ятками, за справу беруть волонтери.

Недалеко від Бібрки є невелике село Соколівка. Невелике, бо станом на минулий рік в ньому мешкало лише 58 людей. Мало хто знає, що воно лише на 133 роки молодше від Львова.

Зовсім не селом була Соколівка ще 150 років тому, а містом з гордою назвою Сенява, яку отримало на честь знаменитого магнатського роду Сенявських, що володіли ним у ХУ-ХУІ століттях. Саме вони збудували тут наприкінці 1590-х років потужний оборонний костел св. Трійці. Для кращого захисту від ворогів навколо його території додатково звели оборонний мур з бійницями і чотирма круглими вежами на кутах. Дві з них і майже половина муру збереглися досі!

Після Другої світової війни на території костелу тримали сільськогосподарську техніку, а в прибудові до храму — міндобрива. Залишений без належного догляду, костел став поступово руйнуватися. Наприкінці 1990-х обвалилося склепіння центральної нави, майже не лишилось і сліду від розписів 1700-х років, що колись прикрашали храм. І, лише у 2015 році на руїну звернули увагу волонтери з громадської організації «КонтрФорс». Саме тоді, з ініціативи голови селищної ради Соколівки Софії Ткач біля костелу, вперше за останні 70 років, відбулася Служба Божа. А через рік різні за віком і професіями люди приїхали наводити лад на території костелу.

Молодий священик з Дунаєва, отець Юзеф Куц, який також був одним з учасників прибирання, зняв робочий одяг, рукавиці і відправив Службу біля костелу, на якій, крім волонтерів, були і мешканці Соколівки. Старожили розповідали, що їх батьки і діди також ходили до цього костелу, поки в ньому не зробили склад.

Побачивши, як молоді дівчатка своїми маленькими рученятами прибирають сміття біля костелу, наші селяни вже не сміють скидати там свій непотріб, — розповіла сільський голова Софія Ткач. — Маємо надію, що свідомість в них, врешті-решт, прокинулась!

Це вже третя акція у Соколівці. Незмінними помічниками є хлопці з Бібрки. Цього разу їм допомагали харцери з Польщі.
Насправді, роботи у Соколівці ще дуже багато. Але є і позитивні зрушення: наприкінці минулого — на початку цього року, силами римо-католицької архідієцезії, було відновлено дах на вежі-дзвіниці костелу. Маємо надію, що наступним етапом буде відновлення даху і над головною.

Є надія, що твердиня стане гідним туристичним об’єктом на маршруті зі Львова до Рогатина, Галича, Бережан, Івано-Франківська та Карпат.

Олександр Волков, історик-краєзнавець

Схожі новини