На лузі пастимуться… буйволи
Свого часу Олег Сович займався розведенням папуг, фазанів, павичів, декоративних качок, горлиць, амадинів, цуценят та іншої живності. Тепер у нього з’явилася мрія створити буйволину ферму
Спеціально для цього 49-річний чоловік придбав у селі Переходи, що за 6 км від Чорткова, маленьку занедбану глиняну хату.
Наразі має двох незвичних для Надзбруччя красенів — чорного азійського водяного та угорського сірого буйволів. Обидва — цінних вартісних порід.
На Тернопільщині - це перший і наразі єдиний господар, який узявся за таку незвичну справу. Та й загалом в Україні згаданих чотириногих особин не надто багато.
Упродовж життя герой нашої розповіді працював кухарем, зварювальником, обвалювальником м’яса, водієм, оператором котельні. Проте завжди паралельно займався тваринами.
Любов до них зародилася ще в дитинстві. Коли інші діти мріяли про іграшки, він хотів… корови. Хоча не має ветеринарної освіти, але знає про живність більше, ніж деякі дипломовані спеціалісти.
Щоправда, буйволи і для пана Олега були не зовсім знайомими. Тож шукав відповідну інформацію в Інтернеті, літературі. Навіть їздив у Закарпатську та Івано-Франківську області на спеціалізовані ферми.
Коли привіз до себе першу таку тварину, вона виглядала доволі кволою (дошкуляв авітаміноз). Ґазда виходив свою підопічну.
У буйволів цінується не тільки мармурове м’ясо, а й молоко — жирне, густе, солодке. До того ж воно містить значну кількість сухих речовин, завдяки чому підходить для виготовлення моцарели. Власне цим ентузіаст хоче зайнятися у майбутньому. А ще планує заснувати туристичну локацію.
До речі, почин Олега Совича підтримала місцева влада. Оскільки тут надають дотації власникам ВРХ, то вирішили внести до списку і власника буйволів. Можливо, кошти допоможуть міцніше стати на ноги.
