«Для реставрації «Ощадності» обирали тих фахівців, які спокійно почуваються на висоті...»
Журналіст «ВЗ» спробувала піднятися до скульптури, що на Етнографічному музеї у центрі міста на висоті 30 метрів...
“Реставрація “Ощадності” у розпалі і рухається семимильними кроками, - написав на своїй сторінці у “Фейсбуці” співзасновник фірми “Оберіг Груп”, скульптор Віктор Проданчук. - Працюємо над реконструкцією правої руки та променями. Після реставрації фахівці займуться люкарнами (дахове вікно овальної або круглої форми. - Авт.), консолями та карнизами”.
Наприкінці минулого року управління охорони історичного середовища та Інститут банківської справи провели благодійний аукціон, на якому зібрали 300 тис. грн. для відновлення скульптури. Частину коштів уже вклали у проектну документацію, оренду риштування. Долучитися до фінансування статуї обіцяла і міська рада. Та наразі майстри не отримали і завдатку. Працюють на голому ентузіазмі, а у матеріали вкладають власні кошти.
...Нагорі кипить робота. Працюють над “Ощадністю” молоді реставратори Андрій Федоришин, Станіслав Бельський, Богдан Шевченко та Остап Попович. Віктор Проданчук каже, попри те, що фінансування немає, горимо цією роботою... “Це дуже складний об’єкт, - пояснює. - Ми ледве поставили це риштування. Зараз камінь миємо, чистимо. Деякі металеві частини плануємо вкрити сусальним золотом, зокрема, корону. Через 2,5 місяця роботи над скульптурою плануємо завершити”.
Думала, що на таку висоту у майстрів є можливість піднятися через вікно музею. Та де там. Лише по риштуванню. А це, скажу вам, зовсім не легко. Я і сама спробувала — добралася лише до балкона, коли побачила на рівні очей львівську архітектуру, усе всередині почало “підніматися”. “Там зверху бутафорні круглі вікна, через них ніяк не пролізеш, - усміхається Андрій Федоришин, коли бачить мої круглі очі. - Я десять років тому починав з Ратуші у Бучачі. Там Ратуша такої самої висоти як львівська. Стояло дерев’яне риштування. Ці риштування взагалі шикарні”. Я тим часом розглядаю хіба що стіни музею... Розпитую майстрів, як подолали у собі страх висоти? “З часом страх пропадає, - кажуть реставратори. - Нагорі у нас є страхувальні троси. Але примусово до таких робіт нікого не залучаємо. Обираємо тих фахівців, які спокійно почуваються на висоті. Хоча за кордоном реставратори користуються спеціальними ліфтами. Але вони дуже дорогі. У нас буває, що й драбину крадуть. Тож змушені її знімати...”.
Хлопці поспішають, бо намастили “Ощадність” спеціальною пастою. Час її зчищати. “Попереду нас чекає монтування руки, яка 25 років тому впала”, - додає Станіслав. На жаль, тоді загинула молода дівчина...
Довідка «ВЗ»
Скульптурну групу “Ощадність, рільництво та промисловість” у народі називають “Статуєю Свободи” (скульптуру виконала майстерня відомого на той час львівського скульптора Леонарда Марконі). Фасад будинку Музею етнографії та художнього промислу прикрашає скульптура жінки, яка обіймає двох чоловіків. У правій руці вона тримає смолоскип, її голову увінчує корона з променями — це робить скульптуру схожою до статуї Свободи, що у Нью-Йорку. Однак, на відміну від американської, львівська “Свобода” сидить. Через це цю алегоричну скульптурну групу, що розміщена на проспекті Свободи, 15, гості та й самі львів’яни називають ще «лінивою статуєю». Та насправді ж скульптура цієї жінки символізує ощадність, бо прикрашає колишнє приміщення Галицької ощадної каси, збудованої у 1891 році. Такий розкішний будинок для ощадної каси збудували тому, що чимало робітників у той час несли туди свої заощадження. А у тодішньому суспільстві основними цінностями були чесність, працьовитість та ощадливість.
