«Гроші, кар’єра, імідж – сучасні ідоли, які поневолюють людину»

Раз на рік українці, які живуть і в Україні, і за кордоном, сотні священиків, десятки єпископів збираються у відомій духовній святині — Марійському духовному центрі у селі Зарваниця Тернопільської області. Перед Собором Зарваницької Божої Матері висить великий фотоплакат, де український боєць тримає на руках маленьку дівчинку, і підпис - “Молись за Україну”.

Для християн усього світу Зарваниця відома чудотворною іконою і цілющим джерелом, біля якого з’являлася Божа Матір. Зараз на цьому місці споруджено Зарваницький духовний центр - комплекс церковних споруд із Собором Зарваницької Матері Божої, що належать Українській греко-католицькій церкві. Цього року, за словами організаторів, паломників було на кілька тисяч більше, ніж минулого. Навіть на фотографіях із висоти пташиного польоту, які вже з’явилися в Інтернеті, не вмістилися всі паломники. Багато людей прийшло пішки. Наприклад, найчисленніша група паломників — півтори тисячі — йшла із Тернополя. Із Хмельницького вірні тиждень йшли до Зарваниці. Чотири дні були в дорозі вірні із Кам’янця-Подільського, Ходорова, Надвірної... Із Косова, що на Івано-Франківщині, паломники приїхали на велосипедах. Були вірні і з найвіддаленіших куточків України та світу — Криму та Австралії.

Організація була на найвищому рівні. Гостям навіть спеціально видану газету роздавали. Тут можна було придбати оригінальні футболки із написом “Я люблю Зарваницю”…

Глава УГКЦ Блаженнійший Святослав Шевчук, як і всі паломники, приїхав до Зарваниці у суботу. У цей день мав зустріч із молоддю. Глава церкви також відповідав на запитання хлопців та дівчат, які вони залишали для нього у соціальних мережах.

“Як провести декомунізацію душі?” - запитували молоді люди у Блаженнійшого.

- Ви є набагато вільніші, ніж думаєте, - відповідав. - Ви не знаєте радянського дурману. Молоді дивно спостерігати за тими, хто плаче над поваленими пам’ятниками. Але і ви не піддавайтеся ідолам, яких вам нав’язують, в тому числі соціальні мережі. Гроші, кар’єра, імідж — сучасні ідоли, які поневолюють людину.

На запитання, як власну релігію, закладену батьками у дитинстві, не загубити у дорослому житті, глава УГКЦ розповів такий випадок:

- Коли я працював єпископом в Аргентині, запитав одного хлопця, чому він не ходить до церкви. Ви знаєте, що в українських церквах за кордоном в інтер’єрі все українське. А молодь, більшість якої народжена вже там, бачить це як щось за консервоване. У того хлопця було відчуття, що він приходить не в церкву, а в музей. І він каже мені: “Ну, раз на рік я ще можу піти до музею, але щонеділі — ні”. Сліпе мавпування звичаїв, яких не розумієш, не треба робити. Нічого не робіть формально, якщо не знаєте — запитуйте. Щоб те, чим ви живете, було справжнім. Бо жива парафія — це не пісні із 20-х років.

Тема війни в Україні не могла не звучати у цій прощі. Бо й сама проща присвячена молитві за Україну. Звертаючись до людей, Блаженнійший Святослав зазначив, що цього року дуже важливо згадати кілька важливих історичних дарів і благодатей:

- Невдовзі ми урочисто святкуватимемо 25 років незалежності нашої Батьківщини. І саме 25 років тому розвалився Радянський Союз — імперія зла. Хіба це не дар Божий? Це той дар, який хотіли бачити і за що віддавали своє життя найкращі сини і доньки нашого народу. А живемо у незалежній Україні ми. І ми повинні цей дар захистити і бути готовими віддати найдорожче, що дав нам Бог, — своє життя. Як щойно було проголошено незалежність України, як Українська греко-католицька церква вийшла із підпілля, журналісти запитали митрополита Володимира Стернюка, який очолював нашу церкву у підпіллі, як можете це пояснити. Він відповів: “Це чиста Божа ласка”.

Молодь подарувала Блаженнійшому Святославу ікону Милосердного Бога, яку малювала дорогою до Зарваниці…

Фото автора