Кравці, ткачі, аптекарі, ювеліри…
LvivKlezFest представив пам’ятки єврейського ремесла.
Львів увосьме проводить Міжнародний фестиваль єврейської музики LvivKlezFest. Клезмерська музика - традиційна народна музика східноєвропейських євреїв. До 5 червня, коли на площі Арсенальній відбудеться гала-концерт «Мазл Тов!», шанувальників єврейської культури чекає багато цікавих культурних заходів. Це не тільки виступи самобутніх клезмерських колективів, а й екскурсії, театральні вистави, виставки, свято єврейських смаколиків, майстер-класи та багато іншого. У рамках фестивалю у Львівському історичному музеї відкрилася виставка «Пам’ятки єврейського ремесла».
Експозиція у «Палаццо Бандінеллі» - результат спільних зусиль чотирьох львівських музеїв - Історичного, Музею етнографії, Музею історії релігії, Львівської Національної галереї мистецтв та невеличкого музею «Слідами галицьких євреїв», який діє при Всеукраїнському єврейському благодійному фонді «Хесед Ар’є».
Як розповіла завідувач сектору музею «Палаццо Бандінеллі» Тетяна Лозова, “родзинка” виставки - представлені вперше після Другої світової війни вироби єврейських ремісників із дерева. Це - корони, ханукальні підсвічники, скриньки для етрогу (ритуального цитрусу), яди (указки у формі долоні - для читання Тори), мезузи (свитки пергаменту із молитвою, які прикріплялися до косяку вхідних дверей), ритуальні тарелі. У цій різьбі переплелися українські і єврейські мотиви. Наприклад, плоска різьба, якою прикрашені шабатні тарелі, запозичена із Гуцульщини.
«У Галичині не було таких ремесел, де б не працювали євреї, - розповіла Тетяна Лозова. - Зазвичай це були ужиткові професії - кравці, ткачі, ливарники, мідники, пекарі, аптекарі, ювеліри, годинникарі, різники та багато інших. За австрійським переписом 1763 року, в усій Галичині жили 44 тисячі ремісників. З них 16 тисяч були ремісники-іудеї».
Директор музею «Слідами галицьких євреїв» Ольга Лідовська провела екскурсію виставкою. Тут представлено понад 150 оригінальних предметів і низка фотографій, на яких зображено єврейських ремісників у роботі. Оригінальним експонатом є диплом челядника (1916 рік), на обрамленні якого - «логотипи» усіх ремесел, які існували на той час у Львові (усього 31 герб). Є експонати, які характеризують розвиток аптечної справи, миловаріння у Львові. Кравецьке ремесло представляють старовинні швейні машинки і оригінальний одяг. Також - вироби друкарів, палітурників. У Львові у 1815 році було декілька друкарень, власниками яких були євреї. Вони випускали єврейські книжки, які продавали в Галичині, а також вивозили і продавали в Росії, Пруссії та Угорщині.
Унікальним є ритуальний посуд із фаянсу і срібла, предмети святкового і повсякденного вжитку, виконані з тканин, металу, скла, порцеляни, паперу. Привертає увагу вітрина з ритуальним сріблом - розкішні корони на Тору, ремоніми (прикраси на сувій Тори), бесаміми (посуд для пахощів), указки для Тори, тора-шильди (щитки на Тору). Предмети з тканин - синагогальні завіси, прикраси до талесу (покривала для молитви), кіпи (головні убори), пояси, шитво зі срібних і золотих ниток. А брусттухи - це спеціальні прикраси зі срібного шитва, які прикривали жінкам груди. У XIX столітті дами носили сукні із глибоким декольте. Єврейські жінки одягали зверху ще й такий своєрідний «слюнявчик»…
Фото Іллі ЛЕВІНА