Рука трималася... лише на шкірі!

64-річний фермер зі села Стенятина на Сокальщині Богдан Красько народився у сорочці. У цьому переконався нещодавно, коли з ним трапився нещасний випадок. Коли обрізав дошки на циркулярці, під гострі зубці потрапила його ліва рука. Кінцівку чоловік відтяв повністю.

«На якусь мить відволікся, і раптово відчув гострий біль. Коли спохопився, було вже пізно - циркулярка захопила рукав, затягнула його під пилку і відрізала руку нижче ліктя. Кінцівка трималася лише на шкірі, юшила кров», - згадує пан Богдан.

У чоловіка був шок. Але його дружина не розгубилася - викликала «швидку». Збіглися сусіди. Постраждалому перемотали закривавлену руку і повезли назустріч бригаді медиків.

Біля хімзаводу бригада Сокальського відділення екстреної медичної допомоги (лікар Людмила Вільхова, фельдшер Ігор Ващук і водій Василь Колодницький) перевантажила потерпілого у санітарний автомобіль, ввели знеболювальне і доправили у травмпункт приймального покою Сокальської районної лікарні, де на нього вже чекали завідувач травматологічного відділення Орест Музичук і заступник головного лікаря з медичної частини Марія Кріль.

У травмпункті приймального покою травматолог оглянув руку (кровотеча на той час вже припинилася), наклав асептичні пов’язки на рану та шину. У цей час сокальські медики зв’язалися із заступником з хірургічної роботи 8-ї комунальної лікарні Львова Ігорем Стояновським і погодили госпіталізацію важкого пацієнта.

Під’їжджаючи до Куликова (розташований за 18 км від Львова), зателефонували на «112» та повідомили про екстрене транспортування потерпілого. При в’їзді у місто на карету “швидкої” вже чекала машина поліції, яка супроводжувала медиків до лікарні.

Декілька годин чаклувала над Богданом Краськом хірургічно-травматологічна бригада — к.м.н., асистент кафедри хірургії №1 ЛНМУ ім. Д. Галицького Орест Чемерис, хірург Ярослав Лунь, хірург-травматолог Юрій Вовчко, анестезіолог Олена Гоголь і операційна медсестра Марія Кузьма.

“Рука у пана Краська висіла на кількох сантиметрах шкіри, - згадує лікар Марія Кріль. - Чоловік втратив багато крові. Кожна згаяна хвилина могла йому дорого коштувати, та й руку було б важче відновити. Такі операції важливо проводити у перші шість годин після травми. Пізніше в організмі накопичуються токсичні речовини”.

За словами лікарів, їх здивував оптимізм пацієнта та його витримка. Яким треба бути терплячим, щоб у такому стані ще й жартувати!

Вже на другий день після операції пан Богдан міг ворушити пальцями. Пришита кисть прижилася. Через два тижні потерпілого виписали додому — наказали лише дотримуватися рекомендацій та з’являтися на огляди. Однак попереду на чоловіка чекає ще дві операції. Проте він не хвилюється — оперуватимуть його професіонали, та й громади сіл Стенятин і Роятин підтримують морально й матеріально.

“Приємно, що у світі є стільки добрих, чуйних людей, які готові прийти на допомогу ближньому, не залишать у біді. Нехай Господь воздасть їм сторицею”, - каже розчулено чоловік.

Фото Василя Сорочука