“Пиши, суко, як ти свою дитину вбивала!”

“У Львові матір до смерті побила свою дворічну доньку”. Зведення під таким моторошним заголовком з’явилося на сайті Головного управління Національної поліції у Львівській області. “1 березня, о 17.27 на оперативну лінію 102 надійшло повідомлення від лікаря швидкої медичної допомоги про те, що, прибувши на виклик у одну з квартир будинку по вулиці Янки Купали, він виявив тіло малолітньої дівчинки без ознак життя, - йдеться у зведенні. - На думку медиків, дитина могла померти насильницькою смертю. На місце події негайно виїхала слідчо-оперативна група”.

«Встановлено, що померла — дворічна дівчинка. Дитина проживала у квартирі разом зі своєю 31-річною матір’ю, сестрою-близнючкою та трирічним братом. Тіло було скеровано на судово-медичну експертизу, під час якої встановлено, що смерть дівчинки настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми. Під час опитування матері правоохоронці з’ясували, що того дня, близько десятої години ранку, жінка, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, побила доньку та лягла спати. Прокинувшись, вона виявила, що дитина не подає ознак життя та викликала додому бригаду швидкої медичної допомоги. Поліцейські також запропонували матері пройти експертизу. За висновками медиків, вміст алкоголю у її крові перевищував два проміле (це сильний ступінь сп'яніння. - Авт.). За цим фактом було відкрито кримінальне провадження за ст.166 (“Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною, або за особою, щодо якої встановлена опіка або піклування”) КК України. Вирішується питання про перекваліфікацію кримінального провадження згідно ст.115 (“Умисне вбивство”)”.

Журналісти “ВЗ” навідалися додому до жінки, про яку йшлося в повідомленні. Це помешкання — у похмурому промисловому районі, яке в народі називають Рогаткою. Двоповерховий будинок — старезний, але квартира пані Ірини — у новій прибудові, що у внутрішньому дворі. Поруч на мотузках сушиться дитячий одяг. Хоча жінка і відкрила нам двері, всередину не впустила, розмовляла, стоячи на вулиці. Пані Ірина щойно пережила дев’ять днів по похороні маленької Марійки, вона безперервно плаче.

Жінка розповіла, як сталася трагедія: “Я вийшла у вбиральню буквально на декілька хвилин, навіть дверей не закривала. А мала вилізла на другий ярус ліжечка і впала. Я чую тільки — щось хляпнуло, ніби пакет з-під молока впав. Вона плакала, я їй ще дала пити, ніби все було нормально. Потім ми лягли спати... Коли прокинулися, дитина вже не дихала...”

Пані Ірина відкидає звинувачення правоохоронців у вбивстві дитини і стверджує, що у відділі поліції з нею обійшлися грубо. “Вони всі фотографії, які тут фотографували, дали в інтернет, - нарікає жінка. - Дали фото мертвої дитини! Яке вони мали право?! До мене не допустили адвоката, вивезли мене з хати. Дивіться синці на руках — так мене тягнули за руки в машину, потім возили на експертизу. Я потім знімала побої. Розтин дитини показав набряк головного мозку, відкриту черепно-мозкову травму. У Шевченківському райвідділі правоохоронець Роман кричав на мене: “Пиши, суко, як ти свою дитину вбивала!”. Примусили мене щось підписати. Не знаю, що вони там понаписували. Я була в шоці, не могла нічого прочитати. Телефон в мене забрали, черевики, забрали. Бо їм якісь там докази треба. Наступного дня, сказали, треба прийти до них відмітитися. То я мало на коліна не стала, щоб мені дали подивитися номер телефону мого чоловіка, щоб подзвонити і повідомити йому (чоловік пані Ірини — на заробітках за кордоном. - Авт.)”.

Жінка розповідає, що Марійка була хворобливою: “Вона в мене перенесла операцію на серці. Три тижні лежала в інституті Амосова в Києві, в реанімації. Я її з того світу витягла. І вони мені зараз говорять, що я її вбила?! То все брехня на брехні! Я планувала цю вагітність, я знала, що в мене буде двійня. Якби я не хотіла цих дітей, то я би їх не народжувала. Скільки я вклала в ту дитину! Зараз я тільки Бога молю, щоб якогось інфаркту чи інсульту не дістати, бо з ким залишаться діти? Я весь час під заспокійливим. Мені не дозволяють розібрати те злощасне ліжко. Я не можу на нього дивитися! Навіщо чоловік змайстрував те ліжко? Я йду по вулиці, мене тут кожна людина знає. Одного разу на мене показували пальцем, що я вбивця. Сусіди мені кажуть: “Іра, що з тебе зробили?”. Тут всі прекрасно знають, що я зварю, я виперу, я все зроблю — все заради дітей...”

Заступник начальника Шевченківського відділу поліції, начальник слідчого відділення, підполковник поліції Роман Дзюдзь у коментар для “ВЗ” спростував усі звинувачення пані Ірини. “Усі її звинувачення, що нібито з нею погано поводилися у відділі поліції, не відповідають дійсності, вона все придумує, - сказав Роман Дзюдзь. - Ніхто її не тягнув, не бив, не ображав. Дитина впала з ліжка — і так декілька разів поспіль? Та у неї вся спина була в синцях! Експертиза підтвердила, що жінка була п’яна. Справа розслідується за статтею “Умисне вбивство” (ст. 115 КК України). Подальша юридична процедура — експертиза, висунення підозри і суд”.