Дітям потрібні мультики з «хепі-ендом»

Кілька років тому львівська компанія “Арт-Відео” створила українські мультики: “Пригоди кота Викрутаса”, “Казковий патруль”, “Духовне намисто”, “Легенди України”, “Різдвяна казка”. Побачити ці роботи можна в Інтернеті. На жаль, “розкручені” телеканали не поспішають купувати нашу продукцію, а виробники нарікають: на створення українських мультиків потрібні шалені кошти. Невже замкнуте коло? Мене, чесно кажучи, дивує, як з самого ранку на одному з телеканалів з гордістю вмикають російських “Машу і Ведмедя” (щастя, що переклад — український).

Керівник анімаційної студії “Арт-Відео” Сергій Гармаш розповідає: “Український мультик потрібний. Є величезна кількість талановитих людей, які можуть писати хороші сценарії. На все потрібні гроші. Наприклад, одна серія “Маші і Ведмедя” коштує 250 тисяч доларів. Це велике капіталовкладення, яке з часом повертається. 30% прибутку виробник отримує з прокату, решту — з сувенірної продукції, канцелярії. Україна має підтримувати студії, які виходять у кінопрокат з українським продуктом. Так є у всьому світі: у Франції, Канаді, Америці”.

Деякі українські мультики явно програють іноземним. “Український мультик “Бабай”. Маючи художню освіту, можу сказати: автори переборщили з кольорами, - веде далі мультиплікатор. - Нам треба відходити від думки “Добре, хоч щось зробили!”. З іноземної продукції хороші мультики, які чогось вчать дітей: “Головоломка”, “Місто героїв”, змістовний мультик “Роботи”. У них є “месиджі”: “Не здавайся”, “Працюй — і ти досягнеш успіху”. Глибокий мультик: “Панда Кунфу та “Хоробре серце”. Гарна анімація “Кіт Саймона“ (мультик чорно-білий)”.

Непоганий мультик, який нон-стоп крутять на каналі “Піксель”, — “Фіксики”. У ньому дітей вчать, як працює телевізор, комп’ютер та інша техніка. Чому не можна зробити український аналог? Цей мультик реально «працює», дитина отримує знання у доступній формі. “Я пробував зробити український аналог, - каже Сергій Гармаш. - У мене є розроблений проект. Щоб зробити такий мультик, потрібні фахівці-консультанти з усіх технічних питань. Все знову-таки впирається у кошти. Дітям потрібні добрі та сміливі герої, які перемагають зло, мультики з “хепі-ендом”. Нині я працюю над мультфільмом про дівчинку Ріту, яка має дар зцілення. Ріта подорожує разом зі своїм восьмилапим другом павучком. Діти зможуть отримати інформацію не лише про навколишній світ, а й навчитися ці знання застосовувати”.

Які ж мультики дивляться малюки? Пані Оксана розповідає, що дивиться її п’ятирічна племінниця: “Єлизавета не дивиться телебачення, у неї вдома навіть телевізора немає (це свідоме рішення її батьків). Але мультики вона обожнює. Сама вміє шукати і вмикати їх на YouTube і навіть свою бабусю навчила це робити. Її мульт­фільми-фаворити дуже залежать від того, які книжки у неї зараз у пріоритеті (а книжкова колекція у неї вже ого-го). Вона дуже любила програму “Казка з татком”. Її так заворожувало, що статичні ілюстрації, які вона знає і любить, раптом оживають на екрані (такі собі анімовані книжки). А зараз у неї період мегалюбові до “Пеппі Довгапанчоха”. Вона постійно просить почитати їй цю книжку і вмикає собі мультфільми саме за її мотивами”.

Мама Ксенія Бородін каже: “Як філолог поціновую якість перекладу, тому часто дивимося з дітьми один мультик кількома мовами і обговорюємо, яка фраза найкраще пасує для перекладу. Попри це, надаю перевагу україномовним переглядам. Щодо моїх особистих вражень, перші переклади були кращими, ніж тепер. Я б сказала, що зараз український текст у них на “десятку”. У «Тачках» він був на “дванадцять” - просто надзвичайний! А дітям подобається кожній своє, залежно від віку. Старшій - «Маленький Принц», середульшій - «Мої маленькі поні», найменшій - мультики про тварин переважно, дуже подобався «Спіріт». З українських їм подобаються «Злидні» і «Котигорошко». З російських — «Барбоскіни». Люблять чеського «Кротика», бельгійських «Смурфів».

Сімейний психолог та психотерапевт Тетяна Миснікова каже, фахівці рекомендують дітям до трьох років не вмикати телевізор. Старшим проводити біля телеекрана не більш як 1,5 години на день. “До трьох років у дитини ще не сформоване до кінця мислення, уява. Коли батьки вмикають мультики, дитина настільки у них поринає, що перебуває у напівтрансовому стані. Не реагує на оточення, не рухається. У неї — інформаційний шок! Дитячий мозок не може справитися з таким величезним об’ємом інформації”.

“Є мультики на кшталт “Покемонів”, “Сімпсонів, “Футурами”, які взагалі не можна дивитися малюкам. У таких мультиках неприродні образи, - переконана пані Тетяна. - У деяких з них відбувається підміна звичних образів жінки та чоловіка. Є чоловіки, які одягаються як жінки (або навпаки). Це все дивно виглядає! Не вписується в рамки, до яких ми звикли... Я вже не кажу про шкоду аніме, у яких навіюються асоціації з потойбічним світом, містикою. Мультики мають формувати гідну поведінку (позитивні образи)”.

“Якщо дитина до трьох років дивиться мультик у кінотеатрі, голосний звук також діє на її психіку, - додає психолог. - Вона перезбуджується, може прокидатися вночі. Тоді треба обирати якісь легші мультфільми: наприклад, “Мадагаскар”, “Король Лев”. Але ніякі мультики не замінять дитині повноцінного спілкування з батьками. Їхніх усмішок та обіймів”.