«Могли б ще таку ж кількість зробити будиночків. Але не можемо заставити весь Львів...»

У Львові запрацював традиційний Різдвяний ярмарок. Вперше дерев’яні будиночки в самісінькому центрі міста з’явилися у 2009 р. На той час начальником управління культури і туризму був Андрій Сидор. Пригадую, вже тоді вартість оренди торгової точки була немаленькою. У 2015 році, аби ярмаркувати у серці Львова, підприємці мають викласти з кишені від 23 до 35 тисяч грн. (інформація з офіційного прес-релізу організатора свята ТзОВ “Львівські ярмарки”). А ось податки до міського бюджету надходять мінімальні: 20 тисяч грн. за тисячу метрів квадратних. Про це повідомила директор департаменту економічної політики ЛМР Ірина Кулинич.

Засновниками ТзОВ “Львівські ярмарки” є три особи. Двоє з них не розкривають своїх імен та прізвищ. Екс-начальник управління культури Андрій Сидор у коментарі “ВЗ” зауважив, що не має відношення до цієї компанії. Один зі співзасновників і директор ТзОВ “Львівські ярмарки” Ігор Фіняк (колишній спортсмен і юрист за освітою) розповів: “Ми є комерційною компанією, яка заробляє гроші. Усі рахують наші прибутки, але ніхто не враховує витрат: тільки півмільйона грн. сплачуємо за світло (одна лампочка, яка світиться на будиночку, коштує 2 долари, а їх є 40 тисяч). Від 35 тисяч грн. - дерев’яний будиночок з інженерією. До речі, 30% будиночків стоять безкоштовно. У них громадські організації торгують книжками та “сувеніркою”. У нас “атошники” стоять з реабілітаційного центру “Патріот”, свічки роблять, ікони. Хлопці, які прийшли з війни, залишилися без роботи. Ми з них не беремо грошей”.

Працює Різдвяний ярмарок з десятої ранку до десятої вечора (у вихідні — до 23.00). Наші журналісти помітили, що столи, які стоять біля будиночків, навіть ніхто не витирає... “У нас в штаті є прибиральники, - виправдовується пан Фіняк. - Туалети, за які ми платимо гроші. Недоліки є, погоджуюся. Я їздив по Європі, дивився, як там проводять такі ярмарки. Переймав досвід”. Участь у ярмарку, за словами директора, беруть не лише місцеві виробники, а й гості з Польщі, Литви та Білорусі. У соцмережах народ “приколюється” (створюють відеоролики), що площу Ринок так заставили ятками, що годі вийти з “лабіринту”... “Нас критикують ті, хто далі Бібрки не виїжджав”, - “відбивається” від запитань директор.

У розмові пан Фіняк чомусь занижує вартість оренди торгового місця, називає цифру від 18 тисяч грн. Така ціна була минулого року... Каже, зростають витрати (зокрема, вартість світла), зростає оренда. “Скільки підприємців беруть участь у Різдвяному ярмарку?” - допитуюсь. “Близько 80, - каже пан Фіняк. - Є 200 будиночків (деякі підприємці мають дві-три торгові точки). Минулого року і будиночків, і підприємців було менше. Дехто ображається, що не потрапив на ярмарок... Могли б ще таку ж кількість зробити будиночків. Але не можемо заставити весь Львів...”.

“Ви платите смішні гроші у міський бюджет — 20 тисяч грн. (за тисячу кв. м)”, - кажу директору. “Є управління комунального майна. Вони нам виставляють рахунок. Ми з ними укладаємо договір. У них є методика, за якою обчислюють площу, яку орендуємо. Якщо методику переглянуть, ми готові платити більше. Готові конкурувати з іншими компаніями, але, окрім нас, ніхто заявок на проведення Різдвяного ярмарку не подає (ця компанія організовує ярмарки також в інших українських містах. - Авт.). Тому з цим питанням звертайтеся до міської ради”, - каже директор.

Коментар для «ВЗ»

Ірина КУЛИНИЧ, директор департаменту економічної політики Львівської міської ради

Ярмарки у європейських містах проводяться з XIII століття. У всіх столицях і великих містах Європи є передріздвяні ярмарки. «Львівські ярмарки» — це не стільки бізнесовий проект, як проект соціальний і туристичний. Різдвяний ярмарок, який для міста робить ТзОВ “Львівські ярмарки”, важливий не тільки з боку заробляння грошей містом, скільки для промоції, іміджу міста, для різних підприємців, які оплачують зарплату своїм людям, які можуть виставити свої товари. “Львівські ярмарки” долучаються до усіх ініціатив, які будуть проводитися під час Різдвяних свят. Вони другий рік поспіль співпрацюють з ГО “Патріот”. Це є учасники АТО, які виставляють продукцію, зроблену власноруч. А також “Львівські ярмарки” допомагають дітям учасників АТО. Цього року на ярмарку будуть представники від Литви і буде спільний мистецький захід із залученням колективів Польщі і Литви. Вони долучаються і до Параду звіздарів, і до проведення вертепів. Тобто усе це - великий проект, частинкою якого є оплата, згідно із чинним законодавством, до міського бюджету за оренду конструктивних елементів. Плюс “Львівські ярмарки” несуть навантаження — це і їхні павільйончики, і електропостачання, і прибирання, і охорона, і обслуговування великої території. Не знаю, скільки є оренда з ятки — це відносини між підприємцем і ТзОВ “Львівські ярмарки”. Але разом із тим баланс збережений уже багато років. Підприємці, які починали працювати, надалі працюють з ТзОВ “Львівські ярмарки”.