Передплата 2024 «Добре здоров’я»

«Громади мають отримати необхідні ресурси для розвитку економіки, медицини, освіти»

Навесні минулого року, під час коронавірусної пандемії, дрогобицький підприємець Андрій Веселий одним з перших на Львівщині відреагував на нові виклики, створивши Центр опору коронавірусу.

Команда волонтерів системно забезпечувала антисептиками та засобами індивідуального захисту медичні та освітні заклади, військових, рятувальників й загалом мешканців Дрогобиччини. Пізніше він гучно заявив про себе під час місцевих виборів — у другому турі виборів голови громади отримав 48,5% голосів і ледь сенсаційно не очолив Дрогобицьку міську ОТГ.

Сьогодні Андрій Веселий разом зі своїм підприємством ТзОВ «Брати» та благодійним Фондом родини Веселого продовжує опікуватися опором коронавірусу, благоустроєм громади, благодійною допомогою дітям та нужденним, підтримкою громадських ініціатив. Отримавши минулого року велику довіру від мешканців новоствореної громади, продовжує займатися й питаннями захисту інтересів ОТГ і регіону, розвитку економіки та інфраструктури.

Про ці нагальні питання, актуальні для будь-якого регіону та ОТГ, ми й вирішили поспілкуватися з Андрієм Веселим.

- Пане Андрію, на Дрогобиччині ви відомі не лише за соціальними проєктами, але і як бізнесмен. Який у вас бізнес? Ваша благодійність — так би мовити, продовження вашої підприємницької діяльності?

— Своє підприємство «Брати» я заснував у 2003 році після того, як повернувся з Канади. Ми виробляємо бруківку та інші матеріали для благоустрою вулиць та дворів. Вибір напрямку бізнесу був, можна сказати, очевидним — у ті часи був шокований станом доріг та тротуарів у Дрогобичі. Як то кажуть, люди не могли перейти дорогу до церкви. Тож, свою справу я починав не просто як бізнес, а як підприємство, яке може змінити місто і регіон на краще.

Бізнес став успішним: сьогодні ми з одного боку одне з найбільш стабільних підприємств регіону, з іншого — знаходимося в постійному розвитку, в русі. Закуповуємо сучасне обладнання, створюємо нові робочі місця, шукаємо нові ринки збуту.

Відповідальність — це запорука успіху. Але й наші перемоги спонукають нас бути ще більш відповідальними. І не лише до власної родини чи особистих справ, а й до колективу, громади, регіону.

Для мене є природним платити, як робили наші предки, умовну «десятину» суспільству. Фонд родини Веселого, Центр опору коронавірусу, проєкти на кшталт «Здорової громади» — це логічне продовження не лише мого підприємництва, а й моїх особистих переконань, родинних традицій.

— Рік тому, в перші тижні стрімкого поширення коронавірусу, з вашої ініціативи почав працювати ЦОК. Як Ви оцінюєте його діяльність? Чи продовжує він діяти?

— Центр опору коронавірусу став нашою відповіддю тій загрозі, яку несла пандемія. Ще до першого виявленого випадку захворювання в Україні мене дуже турбувала ситуація з коронавірусом у світі. Я почав говорити з лікарями, консультуватися, як можна допомогти в цій ситуації. Тим паче на жаль, було очевидним, що ані країна, ані місцеві органи до приходу пандемії не готові. І через об’єктивні причини, і через помилки чи недбалість… В будь-якому випадку я не хотів шукати «крайніх», а хотів діяти.

Ми масово скуповували маски, антисептики, засоби захисту. І все це поширювали вже на початку першої хвилі коронавірусу — звичайно, безкоштовно. Коли ЦОК тільки почав роботу, мене найбільше непокоїло те, що навіть у лікарів, які були на передовій боротьби з хворобою, не було найнеобхіднішого. Ми забезпечували й штатних фахівців, і бригади швидкої допомоги засобами захисту. Ще раз хочу подякувати медикам за їх самовіддану працю. В першу чергу завдяки сміливості цих людей ми всі вистояли.

Також Центр опору коронавірусу допомагав із засобами захисту закладам освіти. Ми безплатно роздавали тисячі масок та антисептиків дітям та вчителям. Засоби захисту від нас отримували військові, рятувальники та просто дрогобичани, які через скрутне матеріальне становище не могли купити собі маску та антисептик.

Центр став у першу лінію боротьби з ковідом. Наші волонтери також ризикували своїм здоров’ям, виконуючи свою роботу. Але завдяки їм через ЦОК дрогобичани, які потребували допомоги, змогли її отримати. І, запевняю, проєкт продовжить працювати до повної перемоги над коронавірусом

- Якими питаннями системно займався та займається Фонд родини Веселого?

— Протягом 2020 року зі зрозумілих причин найважливішими для Фонду були проєкти, пов’язані з медициною. З часом після початку роботи Центру опору коронавірусу ми запустили проєкт «Здорова громада». Щоб всі охочі мешканці ОТГ, яка тоді тільки створювалася, могли отримати якісну та безкоштовну медичну діагностику. Менше ніж за пів року ці діагностичні послуги отримали близько 7 тисяч земляків!

До проведення такої акції нас підштовхнув карантин. Тому що поліклініки були зачинені для людей з такою «дрібною» потребою, як медична діагностика. Розуміючи причини таких заходів, все одно вважаю небезпечним залишати людей сам на сам з хворобами на кілька місяців…

Втім, «Здорова громада» продемонструвала, що тисячі земляків іншим шляхом не отримали б таких діагностичних послуг, навіть якби жодних пандемій та карантинних обмежень не було! Відсутність або аварійний стан ФАПів у селах, їх віддаленість від поліклінік і лікарень, дефіцит фельдшерів, незадовільне транспортне сполучення та навіть стан доріг — все це зробило навіть прості медичні послуги недоступними для багатьох.

Черги до лікарів нашої ініціативи говорили самі за себе — треба терміново міняти підхід до охорони здоров’я Дрогобиччини. Як ми збираємося побудувати успішну країну, якщо людям у селах немає де зміряти тиск?

Але не відмовилися ми й від соціальних проєктів. До прикладу, провели конкурс «Код міста», де ми шукали ідеї оновлення та покращення публічних просторів Дрогобича. Приємно, що до цього конкурсу долучилися молоді дрогобицькі дизайнери та архітектори. Від них ми отримали не просто абстрактні «варіанти покращення». Молоді фахівці надали реальні плани та візуалізації своїх проєктів.

Ще один важливий для мене проєкт — «Енергія поступу», який ми організували в першу чергу для сіл Дрогобицької ОТГ. В ньому мої земляки громади могли отримати допомогу у розвитку інфраструктури громади: на ремонт бібліотеки чи закупівлю спортивного інвентарю тощо. «Енергія поступу» продемонструвала, як важливо підтримувати села, як багато цікавих ідей є у місцевих мешканців. Звичайно, всі потреби бізнес і благодійники задовольнити не можуть — тут вже потрібна системна державна політика. Але, переконаний, що «енергію поступу» має отримати кожне село не тільки Дрогобиччини, а й Львівщини.

— Минулої осені ви вперше взяли участь в політичній боротьбі — стали кандидатом на посаду голови Дрогобицької ОТГ і створили сенсацію, ледь не перемігши чинного міського голову. Як вам це вдалося без будь-якого досвіду і підтримки великих партій?

— Мій похід на вибори та приголомшливий результат, неочікуваний в першу чергу для мене — наслідок довіри та підтримки громади. Це головний ресурс, який я мав на противагу адміністративному ресурсу та потужним можливостям політичних партій.

Більш ніж 48% голосів — результат, у першу чергу, відкритого та безперервного спілкування з громадою. І не просто з громадою, а з усією ОТГ — від Дрогобича до найменших сіл. Кожного дня я виїздив до людей, був у найвіддаленіших селах та на багатьох підприємствах. Кожен виборець міг прийти й безпосередньо запитати те, що його хвилює. Часто ці питання були гострі, складні, провокативні. Але я завжди був щирим.

— Якою була ваша мотивація та чи не збираєтеся повернутись у політику?

— Моя мотивація походу на вибори — жага розвивати громаду, подолати застій у суспільно-політичному житті та гучно озвучити проблеми, які накопичились на Дрогобиччині. І не тільки заявити про проблеми, а й спробувати вирішити їх!

Так, я досі не вважаю себе політиком. Я вже говорив, що як підприємець докладаю максимум зусиль для розвитку та підтримки рідного краю. Я можу тільки чесно платити податки, створювати робочі місця та займатися благодійністю. Але, на жаль, у бізнесмена немає інструментів для фундаментальних змін у суспільстві.

А їх можуть дати лише політика, місцеве самоврядування, державне управління. Це реальний факт — подобається він мені чи ні.

Безумовно, політика — брудна і складна справа. Я переконався в цьому особисто під час виборів.

Але сама участь у виборах, моя початкова мотивація, а головне — така потужна підтримка земляків (понад 12 тисяч голосів у другому турі!) теж покладають на мене велику відповідальність. Я не маю права вважати, що проблеми 12 тисяч виборців та загалом всіх мешканців громади вирішені!

— Чи не було розчарування після поразки? Бажання згорнути свою громадську діяльність?

— На вибори йшов не заради піару чи дивідендів, тож поразка стала для мене просто стартом нового етапу в житті. Я люблю свою громаду, Львівщину, Україну — і буду допомагати їхньому розвитку завжди. Ані під час виборів, ані після них Фонд не припиняв свою роботу. Ми опікувалися медичними та освітніми закладами, спортивними гуртками, допомагали нужденним, підтримувати цікаві ініціативи.

Та й поразка на виборах насправді відносна. Реальний розрив з переможцем був близько 500 голосів. Майже половина жителів громади висловила мені довіру, делегувала захист своїх інтересів. Тож я не маю морального права кинути все після такої «дрібниці», як поразка на виборах. Мій обов’язок тепер — стояти на варті суспільних інтересів в будь-якому статусі: бізнесмена, благодійника, громадянина, політика, управлінця.

Лише за останні два місяці ми допомогли з проведенням молодіжного інтелектуального турніру, прибрали та запланували облаштування території біля міського кладовища, поповнили книжковий фонд бібліотеки стебницького Народного дому, допомогли лікарням засобами захисту. Ще раз наголошую: я не припиняю свою суспільну та політичну діяльність і буду й далі працювати на благо Дрогобиччини.

- Під час виборів значна частина вашої програми була присвячена економічному розвитку та умовам для бізнесу. Ви на цьому добре розумієтеся як підприємець. Які заходи повинна вжити місцева, регіональна, національна влада для поліпшення економічної ситуації в громадах?

— Економіка і бізнес — це кров і душа територій. Без їх розвитку буде зубожіння не лише матеріальне, але й інтелектуальне, духовне. Тому дійсно я приділив цьому питанню багато уваги.

По-перше, маємо залишати гроші громади всередині громади: між собою просувати місцевих виробників, продавців, надавачів послуг. Минулого року заради цього ми навіть започатковували акцію «Купуй дрогобицьке — підтримуй своїх!». По-друге, повинні залучати кошти ззовні: приводити сюди інвесторів з-за кордону та з інших регіонів, шукати нові ринки збуту, залучати кредити та гранти, лобіювати інтереси місцевого виробника… Це спільне завдання бізнесу і влади — місцевого і регіонального рівня.

На Дрогобиччині багато перспективних напрямків, зокрема у промисловості — долотний та крановий заводи, туризм та рекреаційний напрям, сфера послуг тощо.

Глобально важливо стати дуже комфортною громадою для того, щоб вести бізнес, працювати та відпочивати. А це, звичайно, комплекс умов: від безпечних вулиць до пільг для підприємців.

Моєму підприємству майже 20 років. «Брати» пройшли шлях від ручного виробництва до сучасного, майже повністю автоматизованого цеху. І за цей час ми не мали жодної підтримки від влади. Якби вона була, цей розвиток був би значно швидшим.

- Дрогобиччина — потужний культурний, історичний, науковий центр. Навіть в порівнянні зі Львовом. Яка зараз ситуація в гуманітарній сфері?

Дійсно, Дрогобиччина це земля братів Франків, Юрія Дрогобича, Бруно Шульца. Тішить, що місцеві мешканці та місцева влада не забувають про нашу історію та видатних земляків, їх спадок. Але просто пам’ятати — мало, маємо працювати, щоб зберегти та примножити спадщину. Сама наша історія підіймає для нас планку дуже високо. Тож маємо на цьому рівні й тримати освіту, культуру, мистецтво.

Зараз я бачу декілька напрямків, які потребують підтримки. Як і всі громади, Дрогобиччина зіштовхнулася з суттєвим скороченням фінансування професійної середньої та вищої освіти з боку держави. І це неприпустимо! З власного досвіду можу сказати, професійна освіта — фундаментальна річ. Вона дозволяє молодій людині пройти соціалізацію, отримати перший досвід та закладає фундаменти чи то для кар’єри, чи для здобуття вищої освіти. Для реальних змін суспільство має тиснути на центральну владу, вимагати нормального фінансування для освіти. У центральної влади знаходяться гроші багато на що, але чомусь не на майбутніх фахівців!

Ще одна важлива складова гуманітарної сфери — організації на зразок «Пласту» та «Просвіти». Вони бережуть цінності всього нашого суспільства і ми маємо знаходити ресурси на їх нормальну роботу. Це можуть бути гранти, патронатна підтримка бізнесу та місцевої влади.

Крім того, не можна оминати увагою і місцеву інтелігенцію. Я хотів би бачити на Дрогобиччині програму видання книг місцевих авторів, виставки тутешніх художників та виступи наших музикантів. Це не тільки збагатить наше сьогодення здобутками культури, а й покладе фундамент розвитку у майбутньому.

- Як бізнесмен і один з лідерів суспільної думки на Дрогобиччині, які ви бачите перешкоди для розвитку ОТГ?

— Найперше, на чому хочу наголосити — реформа децентралізації сповільнилась десь на півдорозі. Це відчуває і Дрогобицька ОТГ. Багато важливих внутрішніх питань громади досі неможливо вирішити без участі Львова або Києва. Універсальною для всіх громад та областей лишається проблема фінансової децентралізації та справедливого розподілу ресурсів. Попри певні позитивні зрушення, досі в ручному режимі з Києва вирішують, хто отримає нову дорогу, а хто — ні, де запрацює нова лікарня, а де — ні, які заклади в примусовому порядку утримуватиме громада своїм коштом і так далі.

Так, ми увійшли у другий етап децентралізації, сформовано нові райони, ОТГ об’єднали всю територію країни. Однак і досі залишаються не прийнятими ряд важливих законів, які мали б завершити реформу. Зокрема не проголосовані засади адміністративно-територіального устрою, якими, серед іншого, розподіляються повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Також не встановлено нагляд за законністю рішень місцевої влади та не розмежовано повноваження між її рівнями.

Досі не ліквідовані районні державні адміністрації, а це мав би бути один з головних наслідків децентралізації. Наразі маємо ситуацію, коли ради ОТГ дублюють повноваження та відповідальність РДА і райрад по ряду важливих питань, зокрема бюджетних. Це все явно негативно впливатиме на розвиток усієї країни. Буквально — бачимо розпорошення відповідальності. Тож маємо бути готовими відстоювати інтереси Дрогобиччини та Львівщини на всіх можливих рівнях. Я готовий долучатися до таких справ, і на рівні особистих контактів постійно займаюся цим.

Схожі новини