«Вакцини на всіх не вистачає»

Здавалося, усе зрозуміло: якомога швидше потрібно всім вакцинуватися. Однак не все так просто, як видається на перший погляд.

Вакцинація часом дає побічні ефекти. Зафіксовано випадки, коли щеплення призводило до смерті вакцинованих. Це, зрозуміло, багатьох людей відлякує. Якщо говорити про Україну, то, за даними нашого МОЗ, приблизно 40% дорослого населення вакцинуватись не намірена. Як бути? Що маємо знати, яким аргументам слід віддавати перевагу, коли доведеться приймати важливе для себе рішення?

Розмовляємо про це з гендиректором трускавецького готельно-відпочинкового комплексу «Карпати», Заслуженим лікарем України Левом Грицаком.

— Пане Левку, Ви належите, якщо не помиляюсь, до числа радикальних прихильників вакцинації. І довели це на ділі — самі щепились. Чим керувались, коли приймали важливе для себе рішення?

— Я не вірусолог, не науковець. Разом із тим і не пересічний громадянин, який не має стосунку до медицини. Як лікар, володію знаннями, які, якщо помножити їх на великий життєвий та фаховий досвід, дозволяють краще орієнтуватись у сьогоднішніх процесах, що відбуваються довкола коронавірусної хвороби. Разом із дружиною, яка також є лікарем, почали вивчати це питання.

Джерелом інформації для нас стали думки, проміжні висновки авторитетних науковців і вірусологів із різних країн світу.

Сьогоднішня вакцина від коронавірусу — це абсолютно нова розробка, яка відрізняється від всього того, що ми мали раніше. Йдеться про до кінця не вивчений генномодульований продукт. Створювався він в умовах цейтноту. Людство не має часу чекати на дотримання всіх умов і правил, які є обов’язковими під час пошуків та експериментів у звичних умовах. Аби якомога швидше створити засіб, який допоможе зупинити хворобу, дослідникам-науковцям довелось через дещо «перескочити».

Ніхто сьогодні не знає, як вакцина за віддаленими наслідками на людський організм дасться взнаки через, скажімо, рік або ж через десять чи двадцять. Які конкретні зміни, зважаючи на її генномодифіковану природу, викличе. Можливо, все обійдеться. Але ризик все ж існує. Тому у деяких країнах не рекомендують вакцинуватись молодим людям. Їм ще потрібно народжувати та виховувати дітей. Мої сини, до речі, також висловились з цього приводу — вакцинуватись не будуть. Це їхній вибір, їхнє право.

Інша річ — старше покоління. Старшим людям, на моє переконання, слід якомога швидше вакцинуватись. Особливо тим, хто потерпає від супутніх хронічних хвороб: коронавірус ускладнює їхній перебіг. Я, зваживши на всі «за» та «проти», погодився на щеплення. Ну як погодився? Сам, зважаючи на вік, який за встановленими в країні правилами вакцинації дозволяє це робити, попросився на процедуру … Отримав укол вакцини AstraZeneca у Дрогобичі.

— Як Ваш вчинок сприйняли у ГКК «Карпати»? Хто ще, крім керівника, пройшов процедуру щеплення?

— Я не єдиний з членів трудового колективу ГКК «Карпати», хто вже вакцинувався. Назвати точну цифру не берусь. Але зрозуміло, що йдеться про невеличку кількість людей. Чекаємо — не дочекаємось, щоб процес цей прискорився. Вакцини наразі немає. На всіх її не вистачає. Упевнений: коли дефіцит подолають, і препарат з’явиться у достатній кількості, абсолютна більшість людей, які працюють у «Карпатах», пройдуть щеплення. Цього від персоналу добиватимуться і відпочивальники. Приїжджий люд вимагатиме гарантій, захоче, щоб його лікували і доглядали ті, хто вакцинувався.

— Не знаю достеменно скільки всього у світі вже апробовано, використовується препаратів для вакцинації. Але до кожного з них у потенційних пацієнтів вже сформувалось відповідне ставлення. Заведено вважати, що найкращою на сьогодні вакциною є Pfizer/BioNTech. Її виробляє німецька біотехнологічна компанія BioNTech спільно з американським фармацевтичним велетнем Pfizer. Дехто (ця думка дуже популярна в середовищі медичного персоналу) чекає, коли саме даний препарат стане доступним. Інших варіантів для себе не розглядає. Лише на вакцинацію даним препаратом погоджуються …

— Ніхто сьогодні не знає, яка із зареєстрованих та дозволених для щеплень вакцин — найкраща. Це стане відомо через деякий час, коли проявляться віддалені результати їхньої дії. Нікому не рекомендую чекати того дня. Маємо шанс не дожити до нього.

Вакцинуватись слід тим, що є. Якщо ж говорити про побічний ефект… Нікуди від цього не дінешся. Кожна вакцина викликає алергічні реакції та інші неприємні відчуття. Свого часу мені, як і моїм батькам та бабусі з дідусем, зробили щеплення від сказу. Виною всьому стала упольована мною лисиця. Не буду розповідати про відчуття, які виникають рівно на десятий день після щеплення від сказу. Вони малоприємні. Тому, готуючись до вакцинації, не потрібно боятися всього того, що буде потім. У когось підвищиться температура тіла чи запаморочиться в голові. Не виключено, що «підскочить» кров’яний тиск або «потрусить» в якійсь інший спосіб. Нічого страшного. Ціна питання вартує того, щоб виявити готовність до подібних випробувань: вакцинований отримує імунітет, щеплення стовідсотково рятує від ризику важкого перебігу коронавірусної хвороби. Це — головне. Тому не потрібно боятись.

— Коронавірус на місці не стоїть. Хвороба мутує. Існує вже кілька штамів, які порівняно з тим, що світ мав на початку пандемії, набагато агресивніші. Померлих від інфекції стає щораз більше. На це вказують противники вакцинації. Якщо вірити їм, вакцини втрачають свою актуальність, бо безсилі проти нових штамів…

-Сьогоднішні вакцини від коронавірусу відрізняються від усіх інших, що ми мали дотепер. Вони — специфічні. Їхня специфіка полягає в тому, що вироблені ними антитіла зберігають свою ефективність, вони дієві проти нових штамів інфекції. Це добре спостерігається на прикладі Великобританії, де кілька місяців тому почав проявлятись так званий британський, більш смертоносний штам. Після цього забили на сполох у Німеччині й інших європейських країнах. Але «відгородитись» не вдалося. Новий штам розповсюдився. І до України також дійшов. Він справді агресивніший і небезпечніший від свого попередника. Проте, як показало життя, це не завадило Великобританії радикальним чином покращити власну статистику захворювань. Англійці, які упродовж червня планують зняти карантинні обмеження у Сполученому Королівстві, насолоджуються першими плодами перемоги: у них смертність від коронавірусу зменшилась до нуля. Добитися цього вдалося завдяки реалізації продуманого, широкомасштабного плану вакцинації населення.

— Вакцинація — це радикальний захід у боротьбі з пандемією. Але, крім цього, є ще й правила, яких слід дотримуватись, аби уберегти себе та своїх ближніх від небезпеки інфікувань. Карантин пом’якшили, але пандемія нікуди не поділася. До чого всім нам слід звикати, як жити українцям у новій реальності? Маєте на це відповідь?

— Якщо не помиляюсь, у США лише минулого тижня відмовились від обов’язкового носіння захисних масок. Йдеться не про правило, яке було чинним для закритих приміщень та громадського транспорту, як, наприклад, в Україні. В Америці захисні маски повсюдно стали обов’язковим атрибутом. Нехай не всім це подобалось, але американці робили те, що від них вимагали. Такою законослухняністю ми похвалитись не можемо. Нова реальність вимагає від нас переосмислити власну поведінку, змінити певні орієнтири у житті. На першому місці має бути відповідальність. Я би сказав, що цього року варто було б утриматись від закордонних поїздок на відпочинок, від усіх цих перельотів та великих скупчень в аеропортах. Потрібно «перечекати» небезпеку. Не маємо права ані себе, ані своїх близьких свідомо наражати на нові випробування черговим «екзотичним» ковідом закордонного походження.

— Тепер, коли так багато говориться про кончу необхідність у вакцинації, якось призабулось, що світ працює ще й над створенням ліків від небезпечної хвороби. Саме на це, як на порятунок для себе, сподіваються противники вакцинації. Мовляв, з’являться ліки — і тоді все нормалізується. Забудуться страхи, коронавірус перетвориться в один із різновидів грипу…

— Я — не прихильник конспірологічних теорій. Але є підстави вважати, якщо відштовхнутись від висновків, які містяться у публікаціях авторитетних науковців-вірусологів, що ліки від коронавірусу скоро не з’являться. Проти бактерій ефективні антибіотики. А ось препаратів для лікування вірусів немає. Інформації, яка б дозволила привідкрити завісу, вичерпно розповісти про перспективи нових лікувальних розробок проти ковіду, також не знайти. Але є припущення, що такі ліки вже винайшли. Це — моя особиста думка. Інша річ, що вони не потрапляють до протоколів лікування. Це невигідно транснаціональним фармацевтичним компаніям, тим же винахідникам-виробникам вакцин. Їхній препарат має шалений попит. Його успішна реалізація приносить багатомільярдні прибутки. Звучить цинічно? Можливо. Але вся ця історія виглядає доволі правдоподібно. Процес впровадження винаходів у лікувальну практику, на мою думку, гальмується свідомо.

— Початок літнього курортного сезону в Трускавці співпав із черговим циклічним спадом коронавірусних інфікувань. Виглядає на те, що невдовзі помітно побільшає відпочивальників і в ГКК «Карпати». Людям хочеться відійти від щоденних турбот, оздоровитись у санаторних умовах, забути про теперішні «страшилки». Як з огляду на існуючі карантинні вимоги та обмеження до їхнього прийому підготувались?

— Санаторне життя в «Карпатах» відбувається відповідно до сьогоднішніх умов. Посилено санітарний режим. Кілька разів на день здійснюємо аерозольну дезінфекцію. Додаткові заходи проводяться не тільки у приміщеннях для проживання, а й у коридорах та ліфтах. І автотранспорт обробляється аерозолю. Кожного прибулого відпочивальника обов’язково піддаємо експрес-тесту на визначення антитіл. Ту ж процедуру проходять і після завершення відпочинку. Чи були у нас випадки захворювань на коронавірус? Так. Але в незначній мірі. Як правило, всі вони були завезені. Хворобу виявляли на третій чи четвертий день після поселення. Оцю постійну турботу високо оцінюють відпочивальники. Упродовж лютого в «Карпатах» проживало понад 400 осіб. Це один із найкращих показників в Трускавці. Сьогодні, за два тижні до початку календарного літа, відпочивальників набагато менше. Але ситуація стрімко змінюється. Їх ставатиме більше. Наш обов’язок — максимально подбати про їхню безпеку. Створити такі умови для проживання й лікування, щоб вони знову й знову сюди повертались. Над цим і працюємо.