Не отримали повідомлення про податок на нерухомість? Це не означає, що його вам не нарахували

Про те, хто повинен сплачувати податок на нерухомість та чому деякі власники не підозрюють про борги перед податковою, «ВЗ» розповів керівник управління по­датків і зборів з фізичних осіб Го­ловного управління ДПС у Львів­ській області Володимир Коваль.

— Податок на нерухомість нара­ховують не на всі квартири, а лише на ті, площа яких перевищує 60 кв. м. Будинки є об’єктом оподаткуван­ня, якщо їхня площа понад 120 кв. метрів. Наприклад, маєте кварти­ру на 80 кв. м — вам нарахують пода­ток за 20 м. Якщо є будинок на 200 кв. м, тоді платитимете за 80 кв. м (200 мінус 120). Якщо одна людина має у власності і квартиру, і будинок, тоді їх загальна площа сумується і податок сплачують за площу, яка перевищує 180 кв. м. Але на ту нерухомість, яку здають в оренду, пільги за площею немає. Тобто навіть якщо це однокім­натна квартира на 30−40 кв., але ви її здаєте, то за неї потрібно платити податок, — пояснює Володимир Ко­валь. — Дані ми отримуємо з Держав­ного реєстру речових прав на неру­хоме майно. Відповідно до цих даних нараховуємо податок і відсилаємо на їхню податкову адресою.

— У селах часто, окрім будин­ку, є ще так звана літня кухня. Чи потрібно за неї чи інші господар­ські будівлі платити податок?

— Залежить від того, як це доку­ментально оформлено у реєстрі ре­чових прав і чи оформлено. Бачи­мо загальну площу об’єкта. Є лише примітка, чи це об’єкт житлової не­рухомості, чи нежитлової. Вони опо­датковуються по-різному. На об’єкти нежитлової нерухомості пільг немає.

— Якщо, наприклад, є кварти­ра на 100 кв. метрів, але вона має двох чи трьох власників?

— Якщо це часткова власність, і частка кожного з власників визначе­на, тоді ніхто за неї не платитиме, бо частка кожного не перевищує 60 м. Якщо ця квартира є у спільній суміс­ній власності і частки не визначені, тоді вона є об’єктом оподаткуван­ня. Співвласники мають між собою визначити людину, яка буде плат­ником податку, і повідомити про це податковий орган. У нас є приклад, коли квартира на 120 кв. має вісьмох власників! Як правило, така спільна сумісна власність виникала у проце­сі приватизації. Тоді всі, хто там були прописані, ставали співвласниками — без чітко визначеної частки.

— У липні львів’янам почали приходити СМС про борг зі спла­ти податку на нерухомість. Часом такі повідомлення отримували люди, які взагалі не є власниками нерухомості. Скажімо, моя зна­йома отримала СМС про борг на суму 940 грн. Тобто це мала би бути якась вілла, а живуть у дво­кімнатній квартирі, яка, до того ж, належить батькові чоловіка. Чому стаються такі помилки?

— На сьогодні великою про­блемою є несплата податку на не­рухомість за попередні роки. На Львівщині багато таких боржників. Податок на нерухомість надходить до місцевого бюджету. Відповідно, у нас є програма співпраці з місь­кою радою. Є база даних людей, які мають борги, у них є база телефон­них номерів. Але трапляються од­нофамільці, тому, бувало, такі по­відомлення надходили не до того адресата. Багато людей звернулись до податкової, і це дало нам можли­вість провести звірку даних. Це до­зволило виявити неточності навіть у Реєстрі.

Підставою для сплати податку на нерухомість є не СМС, а повідомлен­ня-рішення від податкової служби про нарахування податку та реквізи­ти, за якими його потрібно сплатити. Їх розсилаємо усім платникам папе­ровими листами через «Укрпошту». Проблема у тому, що ми надсилає­мо такі повідомлення на податкову адресу платника. Відповідно до По­даткового кодексу України податко­ва адреса — це та, яку громадянин вказав, коли звертався до подат­кової служби під час отримання но­мера облікової картки платника по­датків (ідентифікаційного коду). Але більшість таких кодів були видані на­прикінці 90-их — на початку 2000-их. Код видається раз на все життя, але ж адресу людина може змінювати. Наприклад, ви жили колись на око­лиці у двокімнатній квартирі. За де­сять років купили велику квартиру в центрі й переїхали туди, але подат­кову про зміну податкової адреси не повідомили. І виходить, податок вам за цю квартиру в центрі нара­ховують, але повідомлення-рішен­ня надходить на стару адресу. Якщо упродовж 30 днів пошта не вручила повідомлення, воно повертається до нас. Але, відповідно до норм По­даткового кодексу, таке повідомлен­ня-рішення вважається врученим. І у власника виникає податковий борг.

— Тобто власник може навіть не підозрювати, що у нього є борг, відповідно, він його і не сплачує. Що далі — пеня, штрафи?

— Накладаються штрафні санкції. Якщо платник протермінував спла­ту податку на нерухомість до 30 днів, штраф буде 10% від суми, яка є у по­відомленні-рішенні. Якщо понад 30 днів — 20%. Крім того, на цю суму на­раховують пеню, виходячи з обліко­вої ставки НБУ. Такий борг може тяг­нути за собою обтяження по майну. Тому коли власник захоче його, на­приклад, продати, не зможе це зро­бити, поки не погасить заборгова­ність. За кілька років це може бути суттєва сума.

— Скажімо, люди у липні отри­мали такі повідомлення. Доки по­винні сплатити цей податок?

— Упродовж 60 днів з момен­ту його отримання. Наприклад, ми сформували рішення 20 червня, 22 червня його відправили, а платник отримав 10 липня. Тому термін спла­ти рахується з 10 липня. Сплати­ти потрібно до 10 вересня. Якщо ви розумієте, що ваша квартира чи бу­динок є більшої площі, ніж та, на яку встановлено пільгу, але повідомлен­ня не надійшло, тоді краще самому звернутися до ДПС для звірки. Це можна зробити і через Електронний кабінет платника податків (cabinet.tax.gov.ua), маючи цифровий підпис. Можна і через Центри обслуговуван­ня платників податків, але у зв’язку з карантином спочатку необхідно за­писатись на прийом телефоном.

— Ставки податку на нерухо­мість встановлюють місцеві орга­ни влади. Чи є громади, де такий податок вирішили не стягувати?

— Є населені пункти, де такий по­даток не стягують або ставки є дуже низькими. Наприклад, Сокільниць­ка сільська рада встановила став­ку нуль відсотків. Там вирішили, що їм вистачає коштів у місцевому бю­джеті, тому ті, хто має житлову неру­хомість на території Сокільницької сільської ради, податку не платять. Але вже у сусідній Солонці такий по­даток платити треба. Найвищі став­ки у Львові та Трускавці. У Льво­ві для квартир ставка податку 0,5% від мінімальної зарплати, встанов­леної на 1 січня, для будинків — 1%. Для комерційної нерухомості став­ка залежить від зони розташуван­ня. Перша зона — зона ЮНЕСКО, там ставка податку 1,25% від міні­мальної зарплати, друга зона — іс­торичний центр, третя зона (всі інші території) — 0,75%. Слід розуміти, що фізичні особи отримують зараз рішення за 2019 рік, відповідно, усі розрахунки проводяться від «міні­малки», на 1 січня 2019 року (4173 грн). Загалом на Львівщині торік до місцевих бюджетів сплачено близь­ко 105 мільйонів гривень податку на нерухомість. Цього року нараху­вали 155 млн, очікуємо приблизно 133 млн надходжень. Решта стане податковим боргом.