Цукрового діабету 2-го типу можна позбутися на ранніх стадіях

Наша ендокринна система нагадує оркестр. «Перша скрипка» у ньому — щитовидна залоза. «Диригент» — головний мозок. Від того, наскільки віртуозно гратиме «оркестр», залежить наше самопочуття та й загалом стан здоров’я. К. м. н., лікар-ендокринолог, експерт МОЗ України з питань ендокринології Ірина Кондрацька закликає не ставити собі діагнозів, а за наявності найменших сумнівів — звертатися до лікаря. На запрошення МОЗу фахівець відповіла на питання користувачів Facebook, більшість з яких стосувалася цукрового діабету 2-го типу. В Україні це найбільш поширене ендокринологічне захворювання.

— Які симптоми вказують на проблеми з ендокринною системою?

— Порушення менструально­го циклу, зміни у молочній залозі та/або яєчниках (у жінок), ерек­тильна дисфункція (у чоловіків), непліддя (у представників обох статей);

— різкий набір або втрата ваги;

— тремор рук;

— запаморочення.

Поява цих ознак — привід звернутися до сімейного ліка­ря та/або гінеколога (жінкам), які за потреби скерують до ендо­кринолога. Можна одразу про­консультуватися із таким фахів­цем, як гінеколог-ендокринолог. Чоловікам варто записатися на прийом до андролога. Це — лі­кар, який одночасно спеціалі­зується на ендокринному та ін­тимному здоров’ї представників сильної статті.

— Яке захворювання щито­видної залози найбільш роз­повсюджене?

— Аутоімунний тиреоїдит — коли імунна система сприймає щитовидну залозу як щось чу­жорідне і починає її атакувати. Якщо функції щитовидної залози при цьому не порушені, лікуван­ня ця патологія не вимагає.

— Українці масово хворіють на недуги щитовидної залози через Чорнобиль?

— Така ситуація спостерігаєть­ся у цілому світі. Це можна по­яснити кращою діагностикою, адже раніше не існувало тако­го широкого спектру аналізів на визначення рівня гормонів. Що справді насторожує — зростан­ня захворюваності на рак щито­видної залози, який є прямим наслідком Чорнобильської ката­строфи. Тому якщо у вас — вуз­лова форма зобу, ви повинні по­стійно перебувати на контролі у лікаря-ендокринолога.

— Що робити, аби щитовид­на залоза не хворіла?

— В Україні гостро стоїть про­блема йододефіциту. Вирішити її просто — звичайну кухонну сіль, яку їсте щодня, треба замінити на йодовану. Якщо є фінансова можливість, віддавайте перева­гу не штучно йодованій, а мор­ській солі. Їжте морську капусту і волоські горіхи — ці продукти та­кож містять йод.

Якщо вже є проблема зі щито­видною залозою, рекомендуєть­ся приймати препарати йодиду калію, але призначити їх пови­нен тільки лікар. Як і кожен лікар­ський засіб, вони володіють по­бічними ефектами і при деяких патологіях цього органа проти­показані.

— З якою проблемою хво­рі найчастіше звертаються до ендокринолога?

— Із цукровим діабетом 2-го типу. Пацієнтів із цим діагнозом в Україні — понад мільйон. Йдеть­ся про офіційно зареєстровані випадки. Таких хворих насправ­ді — близько чотирьох мільйонів. Тому якщо вам понад 45 років, здайте аналіз на визначення рів­ня глюкози у крові.

— Чи передається діабет 2-го типу у спадок?

— Так, це спадкова патологія (на відміну від діабету 1-го типу), яка найчастіше успадковуєть­ся по материнській лінії. Тобто якщо ваша мама або бабуся хво­ріли на діабет — це фактор ри­зику розвитку цієї недуги у вас, незалежно від віку. Раніше вва­жалося, що діабет 2-го типу — проблема літніх людей. Сьогод­ні нерідко діагностуємо його і у 35-, і навіть у 30-річних.

— Чому ендокринологи за­кликають людей стежити за своєю вагою?

— Один із факторів ризику роз­витку діабету 2-го типу — зайва вага. Розрахуйте свій індекс маси тіла (ІМТ): вагу поділіть на зріст у квадраті. Наприклад, ваш зріст — 1,6 м, а вага — 80 кг. 1,6 помнож­те на 1,6. У сумі отримаєте 2,56. Далі 80 поділіть на 2,56. Ваш ІМТ — 31,25. Якщо індекс маси тіла — перевищує 25, ви — у групі ризику розвитку цієї хвороби.

Особливо слід стежити за ва­гою вагітним. Ви набираєте зайві кілограми, дитина також гладшає. Якщо дитина при народженні ва­жить понад 4 кг, автоматично по­трапляєте у групу ризику.

Цукровий діабет 2-го типу — єдине важке хронічне спадко­ве захворювання, якого мож­на позбутися на ранніх стадіях, змінивши спосіб життя. Почніть більше рухатися і менше їсти, особливо простих вуглеводів (бі­лого хліба, дріжджових булок, фаст-фуду, цукру). Норма цукру — 20−25 г на добу. Зверніть ува­гу, що у багатьох продуктах (та­ких, як кетчуп) міститься багато «прихованого» цукру.

Їжте нежирне м’ясо, рибу, овочі (помідори, капусту, огірки, баклажани), фрукти, цілозерно­вий хліб (у ньому багато вітамінів групи В), горішки, але трішки, бо вони калорійні. Пам’ятайте: здо­рова, але смажена їжа — шкідли­ва!

— Що таке аналіз на глікози­льований гемоглобін і навіщо його робити?

— Це показник здоров’я паці­єнта з цукровим діабетом. Лю­дина приймає певні препарати і може у такий спосіб перевірити, як вони працюють, чи правильно лікар підібрав терапію, що відбу­вається зі судинами, адже діабет може давати ускладнення і при цьому не мати яскраво вираже­них симптомів. Такий аналіз тре­ба здавати хоча б раз на півроку.

— Чи розвивається залеж­ність від інсуліну (при інсулі­нотерапії)?

— Якщо у вас 1-ий тип діабе­ту, альтернативи інсуліну немає. Якщо 2-ий тип, більшість пацієн­тів починає із цукрознижуваль­них таблеток, але коли вони вже не допомагають, інших варіантів не існує. Декомпенсована фор­ма діабету загрожує появою не­безпечних ускладнень, що мо­жуть коштувати життя!

Таблетки — синтетичні, наш ор­ганізм їх не виробляє, а інсулін — це гормон, який продукується підшлунковою залозою. Це най­більш природний на сьогодні спо­сіб лікування цукрового діабету. В Європі 30% пацієнтів із 2-им ти­пом діабету — на інсулінотерапії.

— Яка повинна бути крат­ність прийому їжі у діабетика?

— Їсти мусить кожні 3−4 годи­ни: сніданок, обід, вечеря + два перекуси. Це основа здорово­го харчування. Порції — маленькі: не п’ять разів на день по мисці, а одна миска, розділена на п’ять порцій.

— Які ще є типи діабету, крім 2-го?

— Згадуваний 1-ий, інших типів і гестаційний — коли діабет вини­кає під час вагітності (тому всі жінки «при надії» мусять здавати глюкозотолерантний тест). Ді­абет 1-го типу трапляється рід­ко (5−10% від загальної кількос­ті хворих на цукровий діабет). Це аутоімунне захворювання, яке може передаватися по батьків­ській лінії (хоча вірогідність, що діти також хворітимуть, низька).

— Чи можна за допомогою активного статевого життя знизити рівень пролактину?

— Пролактин — це гормон, рі­вень якого регулюється гіпо­фізом (залозою внутрішньої секреції, розташованою у го­ловному мозку. — Авт.). Пролак­тин потрібен лише жінкам і лише у період лактації (грудного ви­годовування), проте трапляєть­ся, що його рівень може підви­щуватися, і не тільки у жінок. За допомогою активного статево­го життя не можна вирішити цієї проблеми, як і вилікувати будь-яку іншу ендокринну патоло­гію. Те, що відсутність статевого життя негативно впливає на ен­докринну систему, — також міф.

— Гормони — це добре чи по­гано?

— У віці 50−55 років у жінок (і у чоловіків, зрештою, також) на­стає клімакс — перехід від репро­дуктивної фази організму до зга­сання дітородних функцій. Це — час вікових гормональних змін. Ми старіємо, вже не такі квітучі, радісні і рум’яні. Цей період на­очно демонструє, наскільки важ­ливу роль відіграють гормони у нашому організмі. Аби не розба­лансувати цю складну і водночас делікатну систему, потрібно до­тримуватися трьох простих пра­вил: нормально харчуватися, ви­сиплятися і уникати стресів, хоча це й важко у сучасному світі.

— Чи потрібно здавати ана­лізи «на гормони» профілак­тично?

— Гормонів є сотні (ті, які ви­робляються у головному моз­ку, щитовидній залозі, наднир­никах, статеві гормони), і треба бути мільярдером, щоб просто так перевіряти їх рівень. Аналізи треба здавати, коли вже є якась проблема.

— Чи безпечні гормональні контрацептиви?

— Так, якщо їх призначив лі­кар, а перед тим обстежив па­цієнтку, — аби переконатися, що немає проблем, які можуть слу­жити протипоказанням до при­йому протизаплідних піґулок чи використання внутрішньоматко­вої спіралі.

— Як дізнатися, що гормони естроген і тестостерон виді­ляються у неправильних кіль­костях?

— Вважається, що естроген — це суто жіночий гормон, а тес­тостерон — суто чоловічий, але вони виробляються у представ­ників обох статей, просто у різній кількості. Якщо виникне дисба­ланс (тобто у жінки буде більше тестостерону), у неї з’явиться висипка на шкірі, фігура нага­дуватиме чоловічу (з широкими плечима і вузькими стегнами). Можуть виникати порушення менструального циклу, що при­зведе до безпліддя.

Якщо у чоловіка буде більше естрогену, ніж це задумано при­родою, у нього також можуть виникнути проблеми із зачат­тям дитини. Набиратиме вагу, попри те, що стиль харчування і рухова активність залишати­муться такими ж, як раніше, та відчуватиме труднощі з досяг­ненням і/або утриманням ерек­ції, достатньої для проведення задовільного статевого акту.

— Як ставитеся до популяр­ної нині кетодієти?

— Негативно. Людина вжи­ває багато жирів і повністю ви­ключає з раціону вуглеводи. Це сприяє інтенсивній втраті ваги і… здоров’я.

Коли організму чогось не ви­стачає (у нашому випадку — вуг­леводів), переходить на альтер­нативний, стресовий варіант функціонування, тобто працює на межі своїх можливостей. Пе­чінка перетворює жир у кетонові тіла, які нищать судини. За п’ять років вже не будете здоровою людиною.

Фото НМАПО ім. П. Л. Шупика та usinessmirror.com.ph