Урятувати замок у Поморянах

Замок-палац у Поморянах, добре знана на Львівщині пам’ятка архітектури, нині у гостроаварійному стані. Конче потребує порятунку, бо за кілька років може перетворитися на суцільну руїну… 2016 року у Львові на громадських засадах почала діяти доброчинна Ініціативна група з відродження Поморянського замку. До її складу увійшли Ганна й Калина Гаврилів, Теодор Гудзяк, Леся Туркевич, Галина Грохольська й інші. Група докладає великих зусиль з пошуку коштів, також займається промоцією, не тільки замку, а й селища Поморяни.

Група співпрацює з ЛОДА та ЛОР, селищною радою, депутатами ВРУ від Львівщини, з іншими громадськими організаціями та діячами, архітекторами й реставраторами.

У давні часи Поморянський замок входив разом із Золочівським у систему оборонних споруд, що захищали галицькі землі від нападів турків і татар.

А коли втратив оборонне значення, перетворився на панську резиденцію. Історія замку детально описана в «Поморянській хроніці» Броніслава Заморського. Перша згадка про замок датується ХІV ст., коли руським дідичем Миколаєм Свинкою була збудована дерев’яна фортеця. А пізніше Ян із Сієнни спорудив мурований замок.

З початку ХVІІ ст. Поморяни і замок переходять у власність красноставського старости Якуба Собєського, який володів поселенням упродовж 25 років. Собєський укріпив замок, збудував нову порохівню, а в містечку заклав костел і церкву, притулок для убогих і старців. Пізніше Поморяни перейшли у спадок до його сина, польського короля Яна ІІІ Собєського. Коли 1684 року татари знищили місто, король поновив замок, зробив його потужною фортецею, яку татари в наступних походах вже не змогли здобути.

За наступних власників, родини Прушинських, замок втратив первісний вигляд: були розібрані в’їзна брама з вежею, три башти, північне і західне крила, а з розібраного матеріалу збудовано ратушу, школу та господарські споруди. Два крила замку було перетворено на палац.

Приблизно в такому вигляді замок-палац зберігся до 70-х років минулого сторіччя. З того часу, як профтехучилище, що містилося в ньому, переїхало в нове приміщення, споруда почала занепадати. Були плани щодо використання її під санаторій, будинок творчості письменників і художників, але вони не реалізовані — через відсутність коштів.

Куратор Ініціативної групи Ганна Гаврилів розповіла про теперішній стан справ у замку і про плани на перспективу.

— Чому вирішили рятувати Поморянський замок?

— Життя дало мені можливість подорожувати світом, і я бачила, як більш розвинені країни дбають про свій культурний спадок. Я відвідувала об’єкти культурної спадщини Британії, Данії, Франції, Німеччини, Польщі, Чехії, Туреччини та навіть США. Знаю, до прикладу, як в Англії функціонує замок Ворвік, де розташована філія Лондонського музею воскових фігур Мадам Тюссо, як впорядковані та презентовані туристам залишки римської цивілізації, чи як косять волонтери траву довкола Стоунхенджа…

Ідея врятувати Поморянський замок виникла спонтанно. І перетворилася на хобі, соціальний проект, місію життя.

— Що вдалося зробити за три роки і за які кошти?

— Наше основне досягнення у тому, що вдалося зрушити питання порятунку замку з мертвої точки. На початку 2016 року громадською організацією «Україна-Європа-Світ», що діє у рамках Ініціативної групи, було зібрано благочинні кошти, ініційовано виконання та погодження реставраційного завдання, проекту первинних протиаварійних робіт і державної експертизи проекту на Поморянський замок. Згідно з цим проектом, за обласні кошти почалися роботи із влаштування стабілізаційних підпор на найбільш аварійних ділянках замку.

2017 року за кошти ЛОР було виконано повноцінний проект із ліквідації аварійного стану замку, і зараз по ньому ведуться роботи. Вдалося стабілізувати південне крило Поморянського замку дерев’яними підпорами, частину східного врятувати не встигли.

Активно шукаємо державне фінансування: пишемо листи та готуємо проекти для отримання коштів з міністерських, обласного та районного бюджетів. За три роки вдалося добитися фінансування від Львівської обласної ради на суму 2 млн. грн., Золочівська районна рада дофінансувала ще 300 тис. грн.

Учасники нашої команди також провадять історичні, мистецтвознавчі, архітектурні та культурологічні дослідження замку. Написано дві ґрунтовні праці, «Реставрація та пристосування замку у містечку Поморяни» та «Ревіталізація Поморянського замку» (автор — Калина Гаврилів), а також проведено ряд мікродосліджень, зокрема, про геральдику Поморян та замку, розшифрування тексту меморіальної таблиці над вхідним порталом будівлі (Тарас Завадовський).

Професор «Львівської політехніки» Микола Бевз та художник-реставратор Віктор Гануляк досліджували виявлені на торцевих стінах замку поліхромні розписи XVI — XVII ст., ми долучалися до цього організаційно.

Також ми торік співорганізували святкування 580-ліття Поморян, «№Поморянські фестини: слідами забутої слави», організовували благодійну допомогу оргтехнікою для освітніх і соціальних закладів селища.

— Що ще, крім браку коштів, заважає рятувати Поморянський замок?

— Хоча балансоутримувач замку, департамент архітектури та розвитку містобудування ЛОДА, прихильний до наших ініціатив та всіляко їм сприяє, погодити проектну документацію для пам’яток національного значення досить складно. Зокрема, один із елементів процедури погодження, висновок Державної експертизи для найпершого проекту (з первинних протиаварійних робіт), який наша організація робила за громадський кошт, тривав чотири місяці. Або інша історія: ми вирішили встановити на трасі Львів — Тернопіль вказівник «Поморянський замок». Зібрати кошти, виконати виріб на ліцензованому підприємстві та доправити його в Поморяни зайняло тиждень.

Зате погодження встановлення знака в профільних структурах зайняло… п’ять місяців. Хіба це нормально?

— Чи може замок у такому зруйнованому стані бути туристичним об’єктом?

— Однозначно, може. У світі є поняття «тривала руїна», коли довкола майже зруйнованої споруди створюється ціла туристична інфраструктура. У нашому випадку головне — законсервувати будівлю, аби не відбулися подальші руйнування, обгородити замок парканом та забезпечити фізичну охорону. Замок має високий потенціал як об’єкт цільового і транзитного туризму. По-перше, пам’ятка є чудовим зразком поєднання фортифікаційної та палацової архітектури. На її торцевих стінах виявлено фрагменти рослинного ренесансного монументального живопису XVІ — XVІІ століть, що є унікальними на всю Центрально-Східну Європу. Подруге, замок оточує давній парк площею 7 га, який був одним із найгарніших на Поділлі. У ньому багато старих ясенів, один з яких віком 300 років, в обхваті має 6,2 м. По-третє, маленьке селище Поморяни (а колись велике місто з Магдебурзьким правом) багате на об’єкти культурної спадщини, серед яких — пам’ятки національного значення: дерев’яна церква собору Пресвятої Богородиці XVII ст., бароковий костел Св. Трійці XVIII — XIX ст., а також частково збережена неоготична ратуша.

Учасники нашої команди розробили туристичний продукт «День у Поморянах». Маємо надію 2019 року його реалізувати. Також важливо, що 2017 року відбувся капітальний ремонт дороги Львів — Золочів — Поморяни. Якщо раніше в народі казали «якщо яма коло ями, то вже скоро Поморяни», а туристичні автобуси та окремі туристи через жахливий стан дорожнього покриття оминали селище стороною, то сьогодні тримати курс на Поморяни — одне задоволення. Варто очікувати, що туристичні тури із зупинкою в Золочівському замку продовжать свій маршрут і до розташованих за 27 км Поморян.

— Які плани Ініціативної групи на перспективу?

— Втілення проекту «Поморяни Vivat!», мета якого — туристично-культурне відродження Поморянщини та її серця — Поморянського замку. Проект передбачає ліквідацію аварійного стану Поморянського замку, створення інформаційно-координаційного центру «Поморяни Vivat!», заснування Історико-краєзнавчого музею, видання науково-популярного збірника — альбому «Поморянський замок», організацію науково-практичної конференції «Шляхи відродження архітектурної культурної спадщини України (на прикладі Поморянського замку)», запуск вищезазначеного туристичного продукту «День у Поморянах» тощо. Але це — стратегічні плани.

Фокус же на цей рік — ревіталізація призамкового парку. Це найлегший шлях створити умови для відвідувачів, а значить, дати пам’ятці нове життя. Один із кроків у цьому напрямі — проведена днями студентська практика від Лісотехнічного університету, організована завкафедри ландшафтної архітектури Любомиром Пархуцем. Серед завдань практики — вивчення ландшафтно-просторової організації парку, очищення парку від самосіву,

пошук давніх планувальних елементів мощення, слідів малих архітектурних форм, інвентаризація зелених насаджень. Результати практики будуть внесені у проект благоустрою парку, який для нас на благодійних засадах розробляють київський архітектор Ігор Юрчак та львівський садівник Назар Савчук. Проект буде презентовано в рамках «Майстерні міста» на дискусії «Поморянський замок: ЩО ДАЛІ?», яка відбудеться 2 червня 2018 року, о 15.00, у дворику Ратуші у Львові. Запрошуємо поціновувачів культурної спадщини долучитися до дискусії. Вхід вільний.

Перший збір коштів для цієї мети плануємо на благодійному аукціоні в рамках виставки «Поморянський замок очима львівських митців», що триватиме 25−29 червня у кав’ярні «Штука».