«Реформи будуть некомфортними. Але без них далі житиметься гірше»

Великий шмат “реформаторської” роботи належить виконати народним депутатам, які 5 вересня збираються на осінню сесію. У її порядку денному — ухвалення законів, які покликані змінити на краще стан справ у нашій освіті, медицині, судах, які мають встановити чесні правила пенсійного забезпечення громадян. Треба буде нарешті ліквідувати кадрові пробіли у багатьох державних ланках. “Питання питань” — зміцнення оборони, вирішення проблем війни на сході. Чи впораються парламентарії з цими та іншими викликами? Розмовляємо про це з політологом Євгеном Магдою (на фото).

- Наскільки конструктивною буде вереснева робота Верховної Ради?

- Народні депутати мають зрозуміти: простір можливостей, який відкривається перед ними, є досить короткотривалим. Триватиме він до кінця року, можливо, до весни 2018-го. Потім країна все глибше поринатиме у передвиборчу кампанію з її популізмом. Тому стратегічні рішення для держави законодавці мають приймати уже зараз. Бо якщо діятимуть виключно у своїх партійних інтересах, це не дозволить вирішувати ряд проблем, з якими ми сьогодні стикнулися.

Очікувати “реформаторського бліцкригу” не можу, на це вказує логіка всієї попередньої роботи депутатів нинішнього парламентського скликання: не було з їхнього боку якихось системних рішень. Верховна Рада так і не стала “машиною з ухвалення рішень”. Але ухвалювати їх вони так чи інакше будуть — з тієї причини, що можливості відкладати медичну, пенсійну, освітню реформи уже немає. Інше питання — владі потрібно максимально переконливо повідомити своїх виборців, що часу для безболісних реформ не залишилося — така реальність. Ці реформи будуть “некомфортними”, але без них далі житиметься нам тільки гірше. Це як з людиною, яка захворіла: їй потрібно йти до лікаря, приймати неприємні медикаменти або процедури, але без них її життя опиниться під загрозою.

- Не вирішено багато кад­рових питань в уряді, у ЦВК, Рахунковій палаті, НАБУ. Крига скресне?

- Наскільки я знаю, у коридорах влади зараз іде активний процес переговорів на ці теми. Але не хотів би, щоб кадрові рішення ставали елементом політичного торгу. Треба, щоб до Кабміну було призначено професіоналів, хай і за партійними квотами, і політичні сили отримали від цього якісь іміджеві преференції. Оновлення ЦВК — політичне питання. Якщо він у старому складі вийде і до виборів-2019, це створюватиме приводи для численних скандалів. Інші кадрові призначення мають бути максимально зрозумілими для суспільства. Не варто допускати розподілу “кадрового пирога” у чиїхось приватних інтересах.

- Анонсовано подачу у сесійну залу законопроекту про реінтеграцію Донбасу. Чи вдасться його ухвалити?

- Спершу потрібно побачити повний його текст. Поки що можемо тільки гадати, якими будуть його норми. Якщо говорити з політичної точки зору, створення конфігурації рішення, яке дозволяє оголосити Росію “країною-агресором”, а тимчасово непідконтрольні території — “окупованими”, — потрібне. Але ж це рішення ухвалюємо не ми з вами, а парламентарїі. Вони теж мають усвідомлювати, наскільки все це відповідає національним інтересам. Без цього усвідомлення ми не підійдемо до серйозних, конкретних змін.

- Який чинник може де­стабілізувати осінню роботу парламенту?

- Головний з них — неефективність влади. Якщо парламент зможе діяти як злагоджений механізм, то зніме багато проблем, загроз, які зараз існують. Якщо ж ВР і далі імітуватиме бурхливу діяльність, ці проблеми лише посилюватимуться.

Фото з архіву «ВЗ».