Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Віктор АНДРЕЙЧУК: «Я сказав митникам:«Будемо ловити навіть за 50 доларів хабара»

Начальник СБУ у Львівській області – про російський слід провокацій у Львові і вічну боротьбу з корупцією і контрабандою

Службі безпеки України роботи не бракує.  Збройний конфлікт Росії  з Україною не  дозволяє  розслабитися нашим спецслужбам. І  хоча Львів  далекий від лінії фронту, сказати, що галичани  почуваються спокійно  і  затишно, не  можна. Львів по-своєму на  передовій, тільки  тут  застосовують інші методи  гібридної  війни.

Про нові виклики, які постали перед СБУ, журналісти «ВЗ» вирішили поговорити з начальником Управління Служби безпеки України у Львівській області Віктором Андрейчуком (на фото).

- Пане Вікторе, останнім часом у Львові побільшало випадків політичних провокацій: це і підпал відділень російських банків, і підкидання саморобної бомби до громадської приймальні СБУ,  і провокація у російському консульстві, коли депутат Парасюк зірвав прапор, і  скандал  з  проведенням Фестивалю рівності, коли радикально налаштовані молодики закидали камінням представників ЛГБТ-спільноти. Усе це створює негативний  імідж міста. Чому СБУ допустила ці провокації? Чому немає превентивної роботи із запобігання і недопущення таких ганебних подій?  

-  Львівське управління СБУ працює потужно, професійно. Торік була підсумкова колегія, і президент назвав Львівське управління одним із найкращих. Щодо подій, які ви перелічили. Було два підпали російських  банків. Не скажу, що за цим стоять  екстремісти. Усе почалося у Києві. У Львові це сталося спонтанно…

- Справді вважаєте, що у Львові це було спонтанно?  

- Так. Треба розуміти, що таке гібридна війна із східним сусідом. Не думаю, що російські спецслужби дурніші від нас. Завжди себе ставлю на їхню позицію: що би я сьогодні зробив? Те саме, що й вони. Треба будь-яким чином розхитати ситуацію, зокрема на заході України, у Львові. Чи підпалити банк, чи зробити провокацію у російському консульстві. Аби  показати, що у Львові живуть дикуни, зробити картинку для російських ЗМІ. Над цим працюють їхні аналітики. І тут виникає запитання: хто відповідає за охорону цих банків? Служба безпеки України чи служба безпеки банку? Де, наприклад, їхні камери відеоспостереження? Вибачте, СБУ не на оплаті у цих банків.

- В результаті постраждали не лише відділення банків, а й репутація України. Що завадило запобігти цим провокаціям?

- Ці провокації сталися не тому, що ми погано працювали. Керівництво цих банків орендує приміщення, у них є цілий підрозділ безпеки. СБУ не відповідає за їхню охорону. І якщо в них щось сталося, то вони несуть за це відповідальність. Ми знаємо, хто це зробив. Але найближчим часом не зможемо публічно це озвучити. А, можливо, і скажемо.  Сьогодні, на жаль, у нас за гроші можна організувати будь-яку акцію. Чи під російським консульством, чи будь-де…

- Одна з основних функцій СБУ - боротьба з міжнародними диверсантами, терористами. Наскільки ця робота зараз ведеться? Чи працює розвідка і контррозвідка? По суті, останнє гучне викриття у Львові - затримання у 2014 році терористичної групи «Загін імені Кузнєцова»…

-  Крім затримання цієї диверсійної групи, торік працівники нашої СБУ затримали шпигуна іноземної держави. Затримання шпигуна вважається вершиною роботи спецслужби. А для держави, працівника якої розкрили, - найбільший провал, який може бути. До речі, востаннє перед недавнім випадком СБУ Львівщини затримувала шпигуна тридцять (!) років тому.

Чоловік, якого ми затримали, два роки жив у Львові, займався бізнесом. Коли почалися події на сході України, почав збирати інформацію і передавати її іноземній державі. У липні 2014 року  був затриманий СБУ під час передачі цієї інформації.  Також був затриманий один із російських консулів у Львові. Після оформлення матеріалів щодо нього ми його відпустили, матеріали передали в МЗС, протягом 48 годин він був оголошений персоною нон ґрата в Україні і видворений.   Торік, 11 лютого, відбувся суд, і шпигун отримав 10 років позбавлення волі за статтею «Шпигунство». Ми його пропонували обміняти на наших військових, ув’язнених у зоні АТО. Але та сторона не захотіла обмінювати: російські спецслужби мовчать, не хочуть визнавати своєї поразки.  Після цього випадку активність російських спецслужб у Львові впала. Зрозуміли, що не все так просто. Перейшли в іншу площину - інформаційну. Тому тепер отримуємо такі речі, як листівки із георгіївською стрічкою, які продавали до 23 лютого. Слід чекати, що якісь провокації організують на 9 травня. Робимо максимум для того, щоб нічого не сталося.

- Що зараз є найскладнішим для Служби?  

- Аби підготувати фахового оперативного співробітника, скажімо, підрозділу контррозвідки, треба років п’ять. За  два роки, що я керую  управлінням, ми взяли на роботу 112 молодих людей (одночасно звільнили 113 «старих кадрів»). У нас є сталий штат, не можемо набрати більше людей. Загальна чисельність працівників СБУ в Україні - 27 тисяч, в особливий період — 31 тисяча. Можна порахувати, скільки припадає на Львівщину. активно омолоджуємо штат. Це патріоти, вони переважно самі до нас звертаються. Відбір жорсткий. Усіх пропускаємо через детектор брехні,  проходять тестування із психологом.

-  Пригадаймо Ніч гніву (з 18 на 19 лютого 2014 року), коли на приміщення СБУ у Львівській області, як і на інші приміщення державних установ, був напад активістів, підпал. Чи вдалося відновити втрачене?

- Ніч гніву наробила багато шкоди. Частину того, що вкрадено і пошкоджено, відновили. Торік з обласного бюджету ми отримали мільйон сто тисяч гривень, і з міського бюджету один мільйон гривень. За ці кошти створили один із найкращих антитерористичних центрів в Україні. Це моя гордість, моє «дітище». Крім того, у 2016 році нам додатково  виділили ще один мільйон гривень за підтримки обласних депутатів — на доведення  управління до сучасних вимог. За ці кошти буде придбано надсучасне обладнання. Працюємо із мерією за програмою «Безпечне місто».

Під час Ночі гніву був вщент спалений антитерористичний центр, викрадено все обладнання, яке там було,  розграбовані кабінети працівників. На щастя, жодної одиниці зброї викрадено не було.  

Сьогодні маємо набагато більш досконалий антитерористичний центр, ніж той, що був. Робили його з нуля. У реальному часі бачимо все місто. До нас заведені усі відеокамери, встановлені на території Львова. Залізничний вокзал, аеропорт, «Арена Львів» тощо. Мер анонсував, що буде встановлено 200 нових відеокамер - говоримо, де краще їх встановити.

Для мене безпека міста - особистий виклик. Я живу у Львові, тут сім’я, мої діти ходять по цих вулицях, я звідси нікуди не виїжджав і не збираюся. Маю тут створити безпечну територію.

- До речі, про зарплату. Останнім часом підняли зарплату міліції, нац­гвардії, але не СБУ…

-  Очікується підйом зарплати з квітня - приблизно на 20%. Багато наших співробітників у зоні АТО. Керівництво Служби хоче їх підтримати. Середня зарплата зараз 5-7 тисяч грн. Молодий лейтенант, який починає у нас службу, отримує у межах 5 тисяч гривень. У мене зарплата - 11 тисяч грн. Хоча усе відносно. Наші колеги у Польщі, наприклад, отримують на порядки більше. Хоча теж скаржаться, що у них зарплата  смішна порівняно з колегами з Німеччини.

- Якби СБУ більш ефективно боролася  з  корупцією, контрабандою, повертала у державний бюджет злочинні кошти, може, і  на кращу офіційну зарплату б заробили. Якби, наприклад, СБУ не “кришувала” незаконний видобуток бурштину на Волині, а боролась  би з цим, то настільки б могла збагатитися держава. А контрабандну партію бурштину чомусь затримують  не  наші митники,  а поляки…

- Уточнюю, що це відбувається не на території Львівської області. Коли я тільки прийшов на цю посаду, мене запросили на місцевий телеканал і почали питати про контрабанду. Я їм сказав: я зупиню контрабанду, дайте час. Я свого слова дотримав. У нас тісна співпраця з головою ЛОДА Олегом Синюткою. І митниця стала розуміти нас. За перші чотири місяці 2016 року ми отримали плюс 640 мільйонів надходжень. (ці кошти — відрахування 50% від перевищення митних платежів, з них 320 млн. пішло на ремонт доріг в області). Але ж цих 320 мільйонів хтось недорахувався. Той, хто думав, що вони вже у нього в кишені…

- Не думаю, що ви повністю зупинили контрабанду. Ви, може, зменшили її масштаби…

- Контрабанду у світі ніхто ніколи не зупинить. Вона є в Америці, в Європі. Ми зупинили серйозні потоки. Говорити, що сьогодні на Львівщині є контрабанда, - некоректно. Область є транзитним коридором, а розмитнення йшло на внутрішніх митницях. На Львівській митниці розмитнюється дуже маленький відсоток від загального потоку товарообігу. Зараз крупні структури, які возять товари, йдуть розмитнюватися до нас. Бо знають, що ми грошей не беремо. Ми затримували і будемо затримувати митників. Навіть за незначні суми хабарів. На спільній нараді з керівництвом усіх митниць, організатором якої  був губернатор, я сказав: «Будемо вас документувати навіть за 50 доларів. Візьмеш 50 доларів - будеш сидіти». Важливо, щоб начальник зміни, начальник поста не збирав коштів. Раніше як було? Він зібрав гроші і заніс у Львів. А зараз у нього у Львові ніхто цих грошей не візьме.

- Ви хочете сказати, що зараз начальник зміни і поста не збирає грошей?

- Для керівництва - ні. У свою кишеню - можливо. Але для того  і працюємо, щоб це присікати. Візьмемо останній випадок, коли затримали митників (3 березня СБУ спільно з військовою прокуратурою та поліцією затримала за 25 тисяч гривень хабара трьох працівників митного поста «Смільниця» Львівської митниці. - Авт.).

- Не дуже велика сума - тисяча доларів…

- Це вони збирають лише за одну зміну. Уявіть їхній «заробіток» за місяць. Ми по цьому митному посту працювали більше двох місяців.  Коли були процесуально і юридично готові, цю групу взяли. Якщо раніше вони масово збирали гроші, то зараз бояться. Я знаю усі їхні уловки.  Певний час тим напрямком займався, коли працював у центральному апараті СБУ. Для мене таємниць на митниці немає, я ще їх можу навчити.  

- Таких резонансних  за своїми масштабами затримань, як, наприклад, востаннє було зі суддею Зваричем, немає. Чому  не ловлять великих «риб»?

- А їх зараз і немає. У ситуації зі Зваричем - тоді було інше суспільство, інша система. Сьогодні вдалося розірвати цей ланцюг «підношень» з нижчої ланки до вищої. Тобто суддя вже не несе голові суду. Голова суду боїться. Бо його обирають раз на два роки.

- Коли це читатимуть судді, думаю, будуть іронічно посміхатися…

- Хай посміхаються! Давайте оперувати фактами. Я не бачу на Львівщині справи, яка б вартувала півмільйонного хабара… Навіть багаті люди  збідніли. Крім того, у судах ми робимо те саме, що й на митниці.

- У державі створюються нові структури, які займаються корупцією, - Національне антикорупційне бюро, Антикорупційна прокуратура тощо. Можливо, у вас заберуть якусь частину повноважень?

- Дублювання повноважень не буде. Спецслужба - це у першу чергу контррозвідка. Це захист національних інтересів, боротьба з тероризмом. Час ставить перед нами нові виклики. Повинні створювати у спецслужбі нові підрозділи. Йдеться, наприклад, про кіберзлочинність. Спецслужба має займатися тими людьми, які фінансують тероризм. Як правило, його фінансує хтось за межами держави.  

- Колись йшли розмови про реформування Служби безпеки України (на кшталт американської ФБР, що там працюватимуть не військові, а цивільні тощо). Це  на часі?

- Я за реформу спецслужби. У 2008 році президент України підписав закон, яким було затверджено концепцію реформування СБУ. Але бачення реформи 2008 року і сьогоднішнє - кардинально різні. Сьогодні ми виконуємо обов’язки в зоні АТО. Це офіцери, які прийняли присягу, вони несуть відповідальність за свої дії і підпадають під статті Кримінального кодексу як військові. Люди підписали військовий контракт, припустимо, на 5 років. Оскільки на нас покладена боротьба з тероризмом,  не переконаний, що буде правильно зробити спецслужбу повністю цивільною. Я за таку реформу спецслужби, щоб вона була поза політикою. І щоб за діяльністю спецслужби був контроль.

Довідка «ВЗ»

Віктор Андрейчук народився 30 січня 1956 року у місті Кременці Тернопільської області. Генерал-майор.  Закінчив Львівський лісотехнічний інститут (нині Національний лісотехнічний університет України), Інститут законодавства ВР України. Від 1983 р. працює в органах державної безпеки: від оперуповноваженого до начальника підрозділу; від 2000-го — у Центральному апараті СБУ (м. Київ); від 2008-го — начальник управління СБУ у Волинській області. Від 3 квітня 2014 р. — начальник Управління Служби безпеки України у Львівській області. Одружений, має двох синів.

Схожі новини