Катерина КІСТЕНЬ: «З’явився шанс проявити себе у головних ролях, бо в Україні почали знімати кіно»

Популярна українська актриса Катерина Кістень останнім часом не сходить з телеекранів. Недавно ми від душі сміялися з її Світлани у серіалі “Слуга народу” на телеканалі “1+1”, а зараз отримуємо задоволення від її героїні Катерини у фільмі “Родичі”. Про зйомки у серіалах, ставлення до політики, курйози на майданчику і поза ним актриса розповіла в інтерв’ю журналісту “ВЗ”.

- Канал “1+1” завершив показ фільму “Слуга народу”, де ви зіграли сестру президента. Яке ваше враження від цього фільму?

- Він вийшов у складний для країни час. Серіал творці поспішали зробити саме зараз, і його переглянули мільйони глядачів. Як кажуть, фільм розійшовся як гарячі пиріжки. Тема в усіх на вустах. Творці фільму намагалися подивитися на ситуацію не так жорстко, як подають це у новинах, а з іронією. І це дає нам можливість легше пережити ті важкі часи. Щоб не панікувати і позбутися відчуття, що все так безнадійно, і вже нічого зробити не можна. А ще у фільмі є спроба посміятися зі самих себе. А як нам виправлятися? Треба спочатку подивитися на себе і розпочинати зі себе. 

- Кажете, по телевізору показують жорстокі новини... Ви особисто стежите за новинами? Ви — людина політична чи аполітична?

- Не знаю, чи це на щастя, чи, на жаль, але я людина аполітична. Так уже склалося, що я віддаю перевагу творчості, а не політиці. Не завжди довіряю тому, про що говорять у новинах, тому, можливо, у багатьох складних питаннях я не в темі. А застрибувати “в останній вагон” того, що зараз відбувається, мені доволі складно... Якщо матиму нагоду особисто познайомитися з політиками, то в розмові віч-на-віч зможу для себе зробити конкретні висновки. 

- Свого часу ви багато знімалися у Росії. Зараз чимало наших акторів відмовилися від зйомок у російських фільмах. Продовжуєте зніматися на російських майданчиках чи працюєте тільки в Україні?

- Це дивна інформація, поширена у соцмережах. За свою творчу кар’єру я жодного разу не знімалася в Росії! Працюю тільки в Україні. Єдине, колись ми виїжджали на зйомки в Одесу і Крим. Але ж це все територія України! Інша річ, що на нашій території часто знімають російські фільми, і вони запрошують на певні ролі українських артистів. Але при цьому завжди була нерівноцінна позиція, бо на головні ролі запрошували тільки російських зірок, а ми не мали шансів навіть розраховувати на головну роль. Тому нас кликали на другорядні ролі, і ми погоджувалися, бо інших варіантів у нас не було. Зараз, на щастя, у нас з’явився шанс проявити себе і в головних ролях, оскільки в Україні почали більше знімати. 

- Під час зйомок серіалу “Слуга народу” були якісь прикольні ситуації?

- На зйомки я приїжджала у другу зміну, бо паралельно знімалася ще в одному проекті. Моїй героїні Світлані доводилося миттєво переключатися на різні моменти, на все блискавично реагувати. Смішний момент був, коли моя героїня у кабінет податкового інспектора принесла валізу з грошима. Там побачила маленьке, як ілюмінатор, віконечко на височенній висоті. Коли перед Світланиним носом зачиняють двері, вона забирається на ту висоту. Мене хлопці зі знімальної групи страхували, бо це було справді високо... І було смішно. Ще був момент, коли ми з Володею Зеленським грали один епізод, і мені сподобався перший дубль. Я йому про це сказала. Зеленський погодився, мовляв, перший дубль справді найкращий. Порадив разом підійти до режисера і попросити залишити його. Коли ж ми підійшли до режисера, я йому запропонувала перший дубль, а Володя каже: “Мені насправді сподобався останній, але ви вже вирішуйте, який поставити”. Володя мене “розвів”, але ображатися я не могла. Зеленський вміє жартувати і робить це, тільки-но випадає така нагода. 

- Зеленський — позитивний в усьому? Чи іноді поза кадром буває жорстоким?

- Жорстоким я його не бачила ніколи. Він належить до таких людей, які на майданчику вирішують будь-які проблеми і розв’язують складні ситуації. Він згладжує конфлікти, якщо вони виникають, піднімає настрій на знімальному майданчику. Він — психолог. Якщо бачить, що у когось якийсь тягар на душі, підійде, розпитає і обов’язково допоможе. Я його жодного разу не бачила у поганому настрої. А от втомленим він виглядає часто. І це можна зрозуміти, бо у нього дуже насичений графік. Але яким би втомленим не був, він не дозволяє собі халтурити. 

- Канал “1+1” зараз транслює серіал “Родичі”, де ви зіграли одну з головних ролей. У чому ви схожі зі своєю героїнею?

- Треба виходити зі сюжетної лінії. Там є ситуація обману. Насправді сім’я давно розвалена і переживає складний період, але для батька вони продовжують розігрувати ситуацію сімейної ідилії, кохання... Моя героїня на мене не схожа, бо вона доволі жорстка, іноді грубо поводиться і з чоловіком, і з близькими. Це далеко не жіночий підхід, егоїстичний. На мене моя героїня подібна хіба що у тому, що може звалити на себе вирішення будь-якого питання.

- Творець “Сватів”, режисер Андрій Яковлєв, писав сценарій для “Родичів” із урахуванням акторів, які у ньому зіграють. Тобто одну з таких ролей писав під вас. 

- Думаю, коли Андрій писав сценарій “Родичів”, у нього, як пазли, складався кастинг артистів. Пригадую, коли читали сценарій на першій читці, моя героїня виглядала такою собі базарною бабою на ринку. Коли Андрій познайомився зі мною ближче, побачив, що у мені більше інтелігентності, і він “підвищив” мою героїню до рангу продавця у магазині. Вона торгує подушками та ще й читає книжки. 

- Тобто кастингу ви вже не проходили?

- Так було зі всіма, хто грає у “Родичах”, окрім мого екранного чоловіка. Для артиста, якого оминає кастинг, це велике щастя. Бо проби — це найскладніше, що тільки може пережити артист. Це психологічні тортури. 

- На знімальному майданчику проводите по 12 і більше годин. Між акторами часто трапляються службові романи. А у вас?

- Я — людина комунікабельна і відкрита, тому у мене з’являються приятельські партнерські стосунки. З чоловіками я вмію дружити, тому маю серед них дуже багато друзів. Можливо, дехто у мене і закоханий. Але з жодним з них ми не переходили дозволених рамок. Це лише дружба! На знімальному майданчику і у мене трап­лялися романи, але я завжди контролюю ситуацію. Можливо, саме через це у мене не було серйозних захоплень. Намагаюся не втрачати голови. Іноді шкодую про це! Може, варто піддатися пориву? (Сміється. - Г. Я.). 

- На одному з телеканалів ви вчилися готувати щуку. Насправді любите готувати?

- (Сміється. - Г. Я.). У цьому випадку маю великий прокол. Завжди собі кажу, що маю навчитися робити дві речі, — готувати і вивчити англійську. Так склалося, що я довший час жила з мамою і бабусею, які чудово готують, і у мене не було потреби цього робити. А зараз часу на це не вистачає. Я рідко буваю вдома, бо зайнята на зйомках або у театрі.

- А на іншій передачі ви показували вправи, як позбутися целюліту...

- О, це смішна історія. У такі передачі запрошуюь людей, які багато знімаються. Як кажуть, “посвітити фейсом”. Але та проблема, яку розглядали у цій передачі, далеко не моя. Довго шукала у своєму альбомі фотографії, на яких я — товстенька. Але товстою не була ніколи! Був період в інституті, коли всі ми сиділи на канапках, булочках. От тоді щось зайве на моєму тілі, можливо, і було. Та, попри все, я погодилася. Бо мені запропонували показати кілька вправ, які розробляють спеціалісти, і які насправді допомагають позбутися целюліту. Але після того, як мені з інших програм почали телефонувати і просити знайти свої страшні фотографії обличчя, щоб показати, як допомагає стати красивою підтяжка обличчя, я сказала: “На цьому ми ставимо крапку”. І більше у таких передачах участі я не беру. 

- Попри те, що з чотирирічного віку ви займалися танцями і навіть їздили виступати за кордон, ще й музичну школу закінчили. Чому обрали акторську професію?

- Мабуть, є щось таке, що веде людину по життю і вирішує долю. У моєму випадку було так само. Я закінчила школу із золотою медаллю, добре грала на фортепіано, і моя викладачка казала, що з мене вийде чудова піаністка. Але я дуже хотіла бути співачкою. Мріяла виступати на сцені і бути знаменитою. Якось я за компанію пішла зі своєю подругою у театральну студію, мабуть, саме тоді і вирішувалася моя доля. А коли стала студенткою театрального інституту, зрозуміла, що обрала професію, яку фанатично люблю.Фото телеканалу «1+1». 

Кадр із фільму «Родичі». 

Довідка «ВЗ»

Катерина Кістень народилася 29 грудня 1979 року у Києві. З чотирирічного віку займалася танцями, закінчила музичну школу по класу фортепіано. У 1999-му закінчила Київське училище культури на факультеті режисури театралізованих заходів. Займалася вокалом, брала участь у конкурсі “Червона рута-99”. У 2003 році закінчила Київський державний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого. З 2003 року — актриса Нового драматичного театру на Печерську. Знялася у майже сорока фільмах, серед яких “Генеральська невістка”, “Кольє для снігової баби”, “Доярка з Хацапетівки”, “Слуга народу”, “Коли ми вдома”...