Катя Чілі: «Ми – гурт, у якого нема конкурентів»

Музиканти зізнаються, покладаються на імпровізацію та... допомогу сил природи.

Під час виступу Katya Chilly Group на сцені можна почути і класичні звуки фортепіано та контрабасу, і спів ритуальних тибетських чаш та крики звірів.

— Робимо по-справжньому красиву музику, — почала розмову Катерина Боголюбова. — Це акустичний проект. Katya Chilly Group — зібрання різних всесвітів, різних світосприйняттів і поглядів, це поєднання робить наш колектив досконалим. У групі, окрім мене, п’ять учасників: клавішник Олексій Боголюбов, скрипач Сергій Охрімчук, контрабасист Валентин Корнієнко, ударник Алекс Фантаєв та діджей Стефан Завівалко. Ще одним, шостим і дуже важливим, учасником гурту є тиша, яка робить свій внесок у звучання.

- Вас представляють як джазовий колектив, тому мене здивував діджей у команді…

— У Katya Chilly Group половина музикантів — джазмени. Але наша музика народжується на сцені і часто є несподіванкою не лише для слухачів, а й для нас самих. Це світ нашої імпровізації, переданий за допомогою інструментів та звуку. Бо сприймаю джаз не з точки зору традицій і канонів, це живий потік...

- У всіх музикантів за плечима чималий досвід. Як вдалось зібрати стільки професіоналів в один колектив?

— У 2007 році існував колектив Solomin Band, — продовжує розмову клавішник гурту Олексій Боголюбов. — У ньому грав я, Алекс Фантаєв і Валентин Корнієнко. Того ж року на джазовому фестивалі у Коктебелі Віктор Соломін, відомий джазовий домрист, познайомився з Катею і організував колектив «Віктор Соломін і Катя Чілі Бенд». Ми виступали в цьому складі, а через п’ять років утворився той набір музикантів, який маємо на цей час. Катя зібрала унікальних людей, які їй близькі за музикою та душею. Наприклад, наш Стефан Завівалко виконує функцію діджея — керує звуками природи, які слухачі чують зі сцени, більшість з них записує самостійно. Стефан грає на тибетських чашах. Завдяки цьому наші виступи набувають особливої атмосфери.

— Мені здається, що ми зібрані разом долею провидіння, — додає Катя. — Ми, як квіти у букеті, — різні, але разом створюють неповторний аромат. Для кожного з нас духовний світ і світ музики тісно зв’язаний. На сцені, кожен через свій інструмент, на підсвідомому рівні занурюється у відчуття кращого буття. За допомогою, здавалось би, звичайних речей — голосу, фортепіано чи тиші — грати може від сили п’ять, десять людей на планеті. Клавіші мають кінець, партитура має кінець, але справжній музикант — безконечний.

- Катю, продовжуєте користуватись фольклорним матеріалом, чи з’явились авторські тексти?

— Багато народної музики, багато аутентичних давньоруських ритуальних пісень. Використовуємо й мої авторські тексти, щоправда, їх менше. Приділяю особливу увагу сакральним народним текстам, намагаюсь їх не спотворити. Здебільшого використовую поліську українську традицію.

— Тексти, які використовуємо, співає багато етно-гуртів, — доповнює скрипаль Сергій Охримчук. — Але коли їх виконує Катя, вони звучать по-іншому. У фольклорі проявляється індивідуальність Каті, вона пропускає кожне слово через призму свого світобачення. Тільки спеціаліст може здогадатись, що текст не авторський.

- Катю, ви досліджує­те чарівні казки. Нау­кова праця впливає на творчість?

— Однозначно. Це найбільше натхнення мого життя. Вивчаю казки світу півжиття, їжджу по цікавих країнах, досліджую міфологію. У що моя наукова праця виллється — покаже час. Ми зі Стефаном Завівалком у Києві проводимо захід, який називається «Зустрічі в просторі казок». Досліджуємо казку як ведичну, давньоруську традицію. Стефан супроводжує наші зустрічі музикою — звуками тибетських чаш. Аналогів подібних зустрічей-досліджень у світі не існує. Недарма кажуть, якщо немає такої професії — вигадаємо. От і ми задумали працювати в цьому напрямі, розраховуючи на те, що це знайде свою аудиторію.

- Любите подорожі по екзотичних країнах. Цього року плануєте кудись поїхати?

— Група прив’язана до Києва. Півроку нас чекає студійна робота — хочемо записати напрацьований матеріал. Надалі повністю будемо у полоні цього інтригуючого процесу. Щоб стати унікальними, потрібно віддатись музиці повністю, треба мати відвагу подарувати своє серце публіці. Тоді відбувається ініціація і внутрішній, насичений смислом діалог. Цю чесність в музиці неможливо підробити, такі композиції звучать неповторно. Ми — гурт, у якого нема конкурентів. Просто тому, що Katya Chilly Group створює первинний оригінальний продукт.

- Катю, знаю, що у вашому особистому житті відбулись зміни...

— Так, я вийшла заміж, — усміхається. — Коли дівчина змінює свій статус — усе найпрекрасніше, що може бути в житті, лише починається.

— Це для чоловіка усе закінчується, — жартує Олексій Боголюбов, чоловік Каті.

- Катю, ви з Олексієм разом працюєте у Katya Chilly Group. Як вдається уникати робочих конфліктів, зберегти сімейну ідилію?

— Потрібно вчитися підтримувати одне одного, щоб не наштовхуватись на его коханої людини. Тут немає ніяких секретних прийомів, це природні закони, які людина відчуває на інтуїтивному рівні.

- Де відбувався шлюб? Були якісь екзотичні церемонії?

— Вінчались за традиційним християнським обрядом, — каже Олексій Боголюбов. — У РАГС зайшли тільки удвох з Катею. Для нас було важливо не просто розписатись, тому залишили цей момент тільки собі. А на вінчання запросили усіх. Довго обирали церкву, зупинились на тій, яка нам видалась найбільш справжньою. Для мене важливо, щоб такі моменти відбувались по-справжньому, без пафосу, надуманості чи дій на кшталт “треба, бо усі так роблять”. Нам з Катею сподобався Спасо-Преображенський монастир у селі Нещерові. Нам навіть дозволили за монастирем на полянці почастуватись з гостями, випити чаю.

- Учасники гурту були присутні на вінчанні?

— Більшість у той час перебувала на гастролях. Кожен музикант гурту має окремий проект, а тому дуже напружений графік роботи. Але коли збираємось на територію Katya Chilly Group, переслідуємо ідею цього колективу. Часто, працюючи у сфері музики, ти змушений дотримуватись рамок, не можеш дозволити собі експерименти чи імпровізацію. Katya Chilly Group є тим проектом, про який кожен з нас мріяв, — ця музика дозволяє втілити невисвітлені мрії, вона не схожа на усе, що було до цього.

- Справа іде до написання альбому?

— Чимало матеріалу назбиралось, багато чого з Katya Chilly Group висвітлено в Інтернеті, — каже діджей і знавець незвичних музичних інструментів Стефан Завівалко. — Потрібно зібрати це все докупи. Восени плануємо випуск альбому “Вишні” — це ремікси на Katya Chilly. У ньому будуть брати участь шість діджеїв, що спеціалізуються на психоделічній музиці.

- Стефане, ви непересічний музикант — використовуєте звуки природи, дудук, тибетські чаші...

— Мене Катя запросила в гурт, коли робота колективу вже склалась. Тоді працював із музичними чашами. Це сакральний інструмент, використовується для духовних практик у східних народів. До того, як уже сказав Олексій, у мене виникали ідеї додавати до звучання колективу звуки природи, але не міг знайти гурту, де можна було б реалізувати цей задум. У композиціях Katya Chilly Group чути голоси сови, жаб, вовків, шум риби у воді, звучання таке, наче нам підспівує природа. Цікавим був випадок, коли ми виступали на джазовому фестивалі у Коктебелі. Сцена була біля моря, для композиції ввімкнули морські звуки, і ця музика води наче захлинула нас з усіх боків. Це була неймовірна атмосфера! Тому особливо любимо виступати на фестивалях просто неба, де ліс, вода, публіка стають частиною нашої музики.

- Помітила, що використовуєте мушлі. Звідки взялась ідея грати на такому незвичному інструменті?

— З цих співаючих мушель розпочинаємо наші концерти. Якось ми з Катею їздили в паломницький тур по Індії. І коли дістались до священного міста Каньякумарі на півдні Індії, що присвячене божественній матері, знайшли велетенські співаючі мушлі. Індійські жерці використовують їх у храмах під час ритуалів як музичний інструмент. Нам вдалось роздобути кілька мушель і навіть провезти їх зі собою в Україну. Тепер кожен наш виступ оживляємо з їх допомогою.