Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Посол Великої Британії в Україні Саймон СМІТ: «Бачимо позитивні зрушення в Україні. Але досі відкриті шляхи і для підписання Угоди про асоціацію, і для її непідписання»

Редакцію «Високого Замку» відвідав посол Великої Британії в Україні Саймон Сміт (на фото). Скориставшись таксі, приїхав сам, без помічників і охорони, що багатьох здивувало...

Хоча пан Сміт працює послом лише з грудня минулого року, добре розуміє і частково спілкується українською. Аби почуватися в Україні комфортніше, офіційний представник ЇЇ Величності протягом двох тижнів жив у сім’ї працівника університету імені Івана Франка, де і вивчив українську. «ВЗ» взяв ексклюзивне інтерв’ю у пана Сміта.

— Велика Британія — чи не найбільший прихильник євроінтеграції України з-посеред країн Західної Європи. Чому для Лондона важливий Київ?

— Британська зовнішня політика максимально націлена на залучення України до ЄС. Лондон завжди був ентузіастом подальшого розширення ЄС. Одна з причин — прихильність до єдиного ринку Євросоюзу. Від нього виграють усі. Єдиний ринок створює успішне, багатообіцяюче, стабільне середовище для розвитку бізнесу і збільшення інвестицій. Хочемо, аби цей регіон був якомога більшим. І щоб долучилась до нього не лише Україна, а й Туреччина.

Тісна асоціація з ЄС і подальша інтеграція стимулювали політичну і економічну модернізацію країн Центральної і Південної Європи. У 1980-их до ЄС приєднались Іспанія та Португалія. Вони це зробили лише через кілька років після падіння тамтешніх диктатур. У 2004-му в ЄС увійшли ряд країн Центральної Європи. Асоціація цих країн із ЄС стимулювала стрімкі зміни у тамтешніх політико-економічних системах. Британія зацікавлена у стабільних успішних сусідах ЄС. Від цього виграємо ми самі. Саме тому хочемо підписання Угоди про асоціацію з Україною. Впевнені, що з часом Україна стане членом ЄС.

— Чи погодиться Лондон на підписання Угоди про асоціацію, що запланована на листопад під час саміту у Вільнюсі, якщо політична ситуація в Україні не зміниться, а лідер опозиції Юлія Тимошенко залишиться за ґратами?

— До саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі ще сім місяців. Наразі обидва сценарії розвитку ситуації однаково вірогідні — підписання та непідписання Угоди. Усе залежить від того, чи зможе Україна виконати ті умови, які їй поставив ЄС. Своє рішення, виходячи з оцінки прогресу України у виконанні поставлених завдань, ЄС прийме ближче до листопада. Існують три ключові моменти. Перше — прогрес щодо якості проведення виборів, виходячи із уроків парламентських виборів жовтня 2012-го. Друге — прогрес у вирішенні проблеми вибіркового правосуддя. Очевидно, тут критичною є справа Тимошенко. Третє — виконання порядку денного асоціації. Цей порядок включає багато пунктів. Один із них — загальний поступ у реформах. Передбачає поступ у багатьох сферах — правовій системі, щодо умов ведення бізнесу, дотримання прав людини, впровадження європейських стандартів.

— Щодо першого пункту, то йдеться про київські вибори?

— Занепокоєння стосується виборчої системи загалом. Лідерів ЄС, які будуть приймати рішення щодо Угоди, цікавить, яким чином працює ваша виборча система. Вибори київського мера могли б допомогти сформулювати відповідь на питання, чи готова Україна до реформ і до підписання Угоди.

— Якщо Тимошенко залишиться за ґратами, але решту умов ЄС більш-менш виконають, то чи стоятиме питання руба — звільнення або Угода?

— Будемо зважати на загальний прогрес, а не лише на якийсь пункт. Звісно, прогрес у вирішенні питання Тимошенко буде лише плюсом.

— Зараз бачите такий прогрес?

— Протягом останніх двох тижнів помітили кілька оптимістичних рухів. На рівні парламенту і уряду відбулася мобілізація зусиль щодо реформи законодавства. Бачили певні рішення Ради у вигляді резолюцій. Було звільнення Юрія Луценка. Усі ці кроки вітаються, але їх недостатньо для вирішення питання вибіркового правосуддя в Україні й інших важливих питань.

— Ви кажете, що Лондон виступає за розширення ЄС. Але недавно прем’єр країни Девід Кемерон висунув протилежну ініціативу — щодо доцільності самого перебування Великої Британії у ЄС...

— Кемерон зацікавлений у розширенні ЄС. Але хоче, аби ЄС став сильнішим. Для цього ЄС потребує реформ. Кемерон хоче запитати у британців, чи потрібні ці реформи? Перевага ЄС — єдиний ринок. Але він не завершений у всіх галузях. Досі не маємо єдиного ринку у сфері послуг. Не завершений він у сфері цифрового бізнесу, онлайн-бізнесу. Отримаємо більше переваг, якщо будемо застосовувати єдині правила в межах всього ЄС. З іншого боку, у ЄС забагато регулюючих механізмів, від частини з них слід відмовитись. Наприклад, кошти, які потрібні, аби запустити новий бізнес, ще занадто великі, якщо порівняти їх з іншими регіонами світу, як-от Бразилія, Індія чи Китай.

Референдум відбудеться лише за умови, якщо уряд торі залишиться при владі до 2017-го. Наступні вибори у Британії в 2015-му. Не моя справа передбачати, чи залишаться консерватори при владі. У майбутньому, коли Україна буде готова увійти в ЄС, хочемо, аби вона вважала, що їй буде корисно вступити у це об’єднання.

— Схожі принципи дерегуляції ринку вводила у британську політику один із найвидатніших британських прем’єрів Маргарет Тетчер, яка недавно пішла з життя. Наскільки у Британії зараз дотримуються її принципів?

— Багато речей, які запровадила Тетчер, — актуальні досі. Наприклад, її принцип: якщо бізнес не ефективний у руках держави, то його слід віддати у приватні руки — приватизувати. Бізнес має бути у тих руках, в яких він ефективніший. Цього принципу дотримувались усі уряди — і консерватори, і лейбористи, які були при владі

13 років. Тетчер вважала, що занадто велика частка економіки у руках держави — неефективна. Другий її принцип — дерегуляція і дебюрократизація економіки. Ці два принципи приводять до третього — принципу свободи. Тетчер вважала, що уряд не має втручатися у приватне життя, контролювати його чи втручатися у справи ведення бізнесу громадянином. Цей принцип, на її думку, — основа стабільного розвитку.

— Чого могли би навчитися у Тетчер українські політики?

— Тетчер вважала, що сенс політики — впроваджувати зміни, які робитимуть життя людей кращим. Вона не займалася політикою для досягнення власних цілей, не мала власного бізнесу. Повністю віддавала себе політиці, бо вірила, що завдяки її реформам люди житимуть краще, довше і щасливіше. Тож не лише українські політики, а й політики світу можуть багато чого у неї навчитися.

— Відомо, що багато українських багатіїв люблять купувати нерухомість у британській столиці, переселятися туди. Чому Лондон такий привабливий?

— Лондон популярний не лише серед олігархів із країн колишнього СРСР. Лондон — просто популярне місто. Це величезний інтернаціональний мегаполіс, великий майданчик для зустрічі бізнесу і фінансів. А ще — це місто, комфортне для життя. Якщо порівнювати місто, яке було 30 років тому і тепер, то воно дуже змінилося. У Британії захищені права людини. Ніхто ні до кого не має претензій, якщо не порушуєте законів. Створено всі умови для розвитку. Це пояснює, чому так багато людей з різних куточків світу їдуть у Лондон (населення — 15 млн. осіб. — Авт.).

— Часто українці хочуть відвідати Велику Британію з туристичною метою. Але інколи складається враження, що існує певний план кількості відмов, бо час від часу обґрунтування у відмові видачі візи виглядають дивними...

— Такого плану, звісно, немає. Британія задовольняє 92% українських заявок на візи. У кожному конкретному випадку відмови слід уважно з’ясовувати причини. Якщо той, хто подає заявку, вважає, що йому відмовили несправедливо, то йому варто подати апеляцію.

Довідка «ВЗ»

Саймон Сміт народився 14 січня 1958-го у німецькому місті Вегбергу. Обіймав посади у департаментах країн Африки, Європи, Азії, Тихоокеанського регіону та країн Співдружності. До Києва працював послом у Відні. Працював у посольствах в Токіо і Москві. Сміт — випускник коледжу Ведхем Оксфордського університету за спеціальністю «іноземні мови». Дружина — Шан. Має двох дочок. Володіє англійською, німецькою, російською, французькою і японською.