Передплата 2024 ВЗ

У Нобельському Євангелії закарбоване… прокляття

14 червня унікальній святині виповнилося 500 років!

На Рівненщині було створено унікальну реліквію — Нобельське Євангеліє. Це найдавніша рукописна пам’ятка Волинського Полісся. Вона побачила світ у 1520 році. 14 червня цьому Євангелію виповнилося 500 років! Воно старіше, ніж Пересопницьке, на якому присягають українські президенти. Але зберігається не в нашій країні, а у… Литві. Нещодавно журналістка «Високого Замку» побувала у Вільнюсі, щоб побачити цей неоціненний духовний скарб.

Страшний напис залишив дяк

Село Нобель нині Зарічнен­ського району Рівненської об­ласті вперше згадується в Іпа­тіївському літописі (1158 рік). Згодом воно розрослося у міс­течко. Це був потужний релігій­ний центр: тут діяло п’ять цер­ков, при яких працювали школи й писали книги! В одному з хра­мів, Свято-Миколаївському, і з’явилося Нобельське Єванге­ліє. Книгу переписували місцеві ченці, й вона мала близько 700 сторінок!

Це свідчить про високий рі­вень писемності на Поліссі в епоху Середньовіччя. У той час цими землями правив король Сигизмунд — Великий князь Ли­товський. І про нього є згадка у Нобельському Євангелії. А ще тут чорним по білому виведе­но… прокляття: «А хто цю книгу візьме від церкви Святого отця Миколи в Нобелі Пінського по­віту, той буде проклятий у цей вік і в майбутній». І підпис: «Дяк, многогрішний раб Божий Се­вастьян Аврамович».

Подумаєте, як таке можли­ве? Адже церква не може пропа­гувати прокляття. Науковці по­яснили це так: рукописи здавна користувалися попитом у зна­ті. Тож аби зберегти пам’ятки від ласих на ексклюзив багатіїв, чен­ці й вдавалися до таких методів.

Царська влада дозволила вивезти раритет у Вільнюс

Але сьогодні ця українська святиня вважається культурним надбанням… Литви. Вона є у фондах бібліотеки ім. Врублев­ських Академії наук у Вільнюсі.

— У нас зберігається части­на рукописних книг з Віленської публічної бібліотеки, заснова­ної у 1867 році. У другій поло­вині XIX століття царська влада передавала туди книги, руко­писи та інші культурні цінності із закритих у західних губерніях храмів, костелів та монастирів, — розповіла заступник дирек­тора з наукової роботи біблі­отеки Литовської академії наук Рима Циценене. — Так у бібліотеці з’явилося і Нобель­ське Євангеліє.

Це один із рідкісних доку­ментальних пам’яток Велико­го Князівства Литовського, який вченим цікавий не тільки як при­клад рукописної книги того часу, запевняють науковці. Вона ста­ла опорою для подальших до­сліджень. Важливу інформацію для своїх праць тут знаходять історики мистецтва, дослідники палітурки і технологій виготов­лення чорнила, фарб і металів. Лінгвісти можуть вивчати мову і правопис. Метрика книги збері­гає дані про церкви і жителів Но­беля того часу.

Святиню відшукала сільська вчителька

— Крім цього, у Литві люди з великою шаною згадують пам’ять князя Костянтина Іва­новича Острозького, велико­го гетьмана Литви, переможця армії московитів в Оршанській битві 1514 року. До речі, у 2014-му в нашій країні гучно святку­вали 500-ліття цієї визначної по­дії. Існує думка, що Нобельське Євангеліє виникло саме за під­тримки князя Костянтина. Тому воно нам дороге і як нагаду­вання про цього видатного дія­ча Великого Князівства Литов­ського, — зауважує пані Рима.

Нещодавно святиню старан­но відреставрували, повернув­ши їй первозданний вигляд. Но­бельське Євангеліє зберігається у Фонді церковнослов’янських та російських рукописних книг й побачити його можна лише з особливого дозволу дирекції. А от оцифрована копія доступна кожному читачу бібліотеки.

До речі, про Нобельське Євангеліє в Україні сучасники й не згадували. Його вдруге «від­крила» сільська вчителька Ва­лентина Тумаш. Вона захопи­лася краєзнавством і почала вивчати всі згадки про Нобель. Так відшукала відомості про старовинну книгу, що зберіга­ється у Вільнюсі.

Завдяки старанням дипло­матів Литва передала сканова­ні копії раритету з правом до­зволу друкування в Україні. Тож нарешті додому повернулося Нобельське Євангеліє. Хоч і не оригінал, а факсимільне видан­ня.

На цих сторінках дяк записав… прокляття.Фото надані Бібліотекою ім. Врублевських Литовської академії наук.
На цих сторінках дяк записав… прокляття.Фото надані Бібліотекою ім. Врублевських Литовської академії наук.

Схожі новини