Передплата 2024 ВЗ

Чим обернулися пошуки союзника?

Спочатку Велика Британія на чолі з прем’єром Невілем Чемберленом, потім сталінський Радянський Союз, уклавши пакти про ненапад з Гітлером, надійного союзника не знайшли…

Час невпинно біжить вперед — не встигаємо озирнутися, як знову — 22 червня вже 2020 року. Знову згадуємо, серед іншого, (вже вкотре?!) підписання пакту про ненапад між гітлерівською Німеччиною і сталінським Радянськм Союзом. Пакт підступний, як і жорстока війна — «плід» того пакту.

…Невілл Чемберлен давав інструкцію своєму раднику лорду Горацію Вільсону, як тримати себе з очільниками Німеччини: «Насамперед треба обережно запропонувати німцям заключити широку угоду у сфері економічних, політичних і військових проблем». Вільсону належало з’ясувати, як ставиться Гітлер до ідеї украдення англо-нымецького пакту про ненапад і невтручання у внутрішні справи Великої Британії. Такий пакт допоміг би британцям позбутися непотрібних гарантій.

Британський міністр зовнішніх справ лорд Галіфакс почав курсувати між Лондоном і Берліном та розшаркуватися у компліментах фюреру. Ріббентроп (тоді німецький посол в Лондоні) «схопив» ідею угоди Великої Британії з Німеччиною і пропонував: «Потрібен англо-німецький союз, потрібна міцна дружба»… Вважалося, що така угода зміцнить Велику Британію і поверне увагу Гітлера в інший бік…

Гітлер поставив собі за мету — стати господарем Центральної Європи, підпорядкувати Чехословаччину, Угорщину, Велику Україну, далі захопити Румунію, Польщу, відірвати частину СРСР (все це було включено в план «Барбаросса»).

Велику Україну Гітлер бачив у кордонах того часу, плюс Курська, Воронезька, Тамбовська та Саратовська області. За планом «Барбаросса», Велика Україна мала була розділена на вісім генеральних комісаріатів.

Адміністративне управління у Великій Україні передавалося двадцяти німецьким комісарам. Крим також входив у німецьку імперію. Умовна майбутня назва Києва — «Баден».

Міністром окупованих територій Гітлер призначив Альфреда Розенберга — уродженця Прибалтики, який закінчив Політехнічний інститут в Москві під час революції. Гітлер знав про минуле Розенберга, про те, що той підтримував ідею відокремлення України від Росії і брав участь у з’їзді білоемігрантів разом з гетьманом Скоропадським, Севруком та іншими украънськими діячами. «Тоді, в 1921 році, — говорив він Гітлеру, — з відокремленням України не вийшло».

Тож Розенберг вважався спеціалістом з українських питань…

…Чехословаччину Гітлер окупував блискавично — спочатку до Німеччини приєднав Судетську область. Далі Гітлер з Герінгом для президента Чехословаччини Еміля Гахи «розіграли» обманний сюжет: прибічники Гітлера заштовхали Гаху в німецький літак — і Гаха опинився в Берліні… На берлінському летовищі Гаху інсценували урочисту зустріч — з оркестром, почесним караулом та іншими атрибутами, властивими зустрічам почесних гостей, хоча годину тому Гаху грубо тягли в літак…

В імперській канцелярії Гітлер став на Гаху кричати, тупати ногами, погрожувати. Далі Гітлер кинув на стіл готовий акт про ліквідацію самостійної Чехословаччини і вийшов із канцелярії… Присутній при цьому Герінг сказав Гахові: «Шкода, що доведеться бомбити Прагу, — це таке красиве місто», й потягнувся до телефону… Бідолашний Гаха поважного віку втратив свідомість. Його привели до тями, і Гаха тремтячою рукою підписав акт: «Чехословаччина „добровільно“ приєдналася до рейху»… Того ж дня Прага стала німецькою провінцією…

…До весни 1941 року військову підготовку Німеччини до війни проти СРСР закінчено. Знадобилося понад 10 тисяч пар поїздів тільки для того, щоб перекинути війська і зброю зі Заходу, з Франції, на східний театр бойових дій. Вздовж радянських кордонів від півночі до Чорного моря стояли дві сотні повністю укомплектованих гітлерівських дивізій. А ще особовий склад двадцяти дивізій (триста тисяч солдатів) тримали в Німеччині в резерві на випадок екстреної мобілізації. Але й це ще не все. В районі Лейпціга було сформовано нову армію з 40 дивізій.

Важко припустити, на що сподівалися Сталін, політичне керівництво, військові найвищого рангу, коли в таких обставинах з радістю підписували з Гітлером пакт про ненапад? Хіба не знали і не бачили великого скупчення військ Гітлера вздовж кордонів своєї країни.

До того ж Сталін взимку 1940 року вв’язався у війну з Фінляндією. Для тієї війни у Сталіна формально були підстави, бо частину свого війська Гітлер висадив в Норвегії, щоб через Фінляндію обстрілювати і західну, і північну частини СРСР. Радянському війську перемогти тоді фінів не судилося, хоча лінію Маннергейма зламали. У тій війні Червона армія зазнала значних втрат, особливо людських. Саме тоді, узимку 1940-го, в люті морози, вперше в Червоній Армії запровадили наркомівські сто грамів горілки, або 42 грами чистого спирту…

…Велика Британія з серпня 1940-го оборонялася від Гітлера в жорстокій повітряній війні. За три місяці Гітлер втратив 1733 літаки менше, Черчілль — 900.

Гітлер жадав, щоб Черчілль попросив у нього миру, але той не подавав жодних схожих сигналів. І все ж бомбардування Англії на початку травня 1941 року Гітлер припинив через потребу передислокації головних авіаційних сил на Схід для нападу на СРСР…

Раніше, на початку квітня 1941-го Гітлер завдав подвійного удару по військах Греції та Югославії, які були розгромлені за два тижні.

Льотчики Герінга в Бєлграді розбомбили зоопарк, дикі звірі ходили вулицями, сіяли паніку. Гітлер гордо заявив: «Нам і звірі допомагають…».

… 1936 року в СРСР відбувалася дискусія між прихильниками повного неприйняття фашизму (конкретно — нацистської Німеччини) та Сталіним і його групою, яка наполягала на поліпшенні радянсько-німецьких відносин. Сталін розцінював появу нацизму лише як різновид капіталістичного режиму, і через це вважав, що не обов’язково ламати особливі стосунки Радянського Союзу і Німеччини. Сталін стверджував, що природа фашизму «не грає жодної ролі» і вважав, що радянський варіант політики — добрі стосунки з Гітлером через таємну дипломатію. Той сталінський політичний постулат Гітлер використав для віроломної війни. Спочатку він виявляв ініціативу і скоро домігся того, чого хотів: пакт про ненапад між СРСР і Німеччиною підписали у Москві. Задоволення Сталіна (та й Гітлера) для радянських керівників здавалося щирим…

22 червня 1941 року за планом Гітлера війна проти Радянського Союзу почалася…

В день нападу о 21 годині британський прем’єр Вінстон Черчілль виступив по радіо. Він заявив, що Велика Британія надасть Радянському Союзу всебічну допомогу у боротьбі з нацистською Німеччиною. Однак зробив невтішний висновок: якщо Радянський Союз втратить Україну — розгром Великої Британії стане неминучим.

Пізніше радіограмою-блискавкою оголосив свою заяву і президент США Теодор Рузвельт. Він також пообіцяв «радянській Росії усю можливу допомогу…».

Як відреагувало радянське керівництво устами Молотова на ранковий напад Гітлера?

У газетах «Правда», «Известия» від 25 червня 1941 року на перших шпальтах — портрети Сталіна і Молотова. Опублікований виступ Молотова по радіо 22 червня, в якому сказано: «Сьогодні о 4-й годині ранку, без жодних претензій до СРСР, без оголошення війни німецькі війська напали на нашу країну. Нальоти ворожих літаків і артилерійський обстріл були зроблені також з румунських і фінляндських територій».

Вже після нападу, який відбувся, німецький посол в Москві Шуленбург о 5 годині 30 хвилин ранку зробив Молотову, як народному комісарові закордонних справ, заяву від імені свого уряду про те, що німецький уряд вирішив виступити з війною проти СРСР у зв’язку з зосередженням частин Червоної Армії біля східного німецького кордону… В газетах надруковані зведення Головного командування Червоної Армії і за 22 червня збито 76 німецьких літаків, за 23 червня знищено 300 танків і збито 51 літак. Взято в полон близько 5000 німецьких солдатів і офіцерів…

Про втрати з боку радянського війська не повідомлялося… Всі ці цифри першого ранку війни з боку радянського командування не повідомлялися і просто не згадувалися протягом десятків років…

Схожі новини