Усі охочі можуть замовити власну марку

Дослідники філателії відзначають кілька ранніх проектів створення поштової марки. Цю ідею висували шведський лейтенант К. Треффенберг, словенський чиновник Л. Кошір, англійський видавець Д. Чалмерс тощо. Але запровадження наклеюваної поштової марки пов’язують з ім’ям англійського поштмейстера Роуленда Хілла — автора ескізу першої у світі поштової марки, яка увійшла в обіг 6 травня 1840 року в Англії.

В історії філателії перша марка відо­ма під назвою «чорний пенні», оскіль­ки вона мала номінал саме один пенні і була надрукована чорною фарбою. Також на марці був водяний знак у вигляді малої корони та портрет королеви Великої Бри­танії Вікторії.

Перейнявши почин Англії, почали ви­пускати поштові марки й інші країни. В Україні поштові марки вперше з’явилися у 1918 році, в часи Української Народної Республіки. Творцями сюжетів поштових мініатюр були видатні графіки Георгій Нар­бут і Антін Середа. На підставі закону Цен­тральної Ради від 18 квітня 1918 року, за­мість зниклих з обігу розмінних монет були випущені марки-гроші з номіналом від 10 до 50 шагів. Першу серію, названу «шагів­ковою», друкували на тонкому картоні з на­писом на звороті «Ходять нарівні з дзвін­кою монетою».

Понад 70 років Україна жила без влас­них марок (хоча ще 1947 р. УРСР стала членом Всесвітнього поштового союзу). Лише з 1992 р. в країні почали друкуватися власні марки незалежної держави.

Цікавою є історія виготовлення поштових марок. Спочатку їх друкували на дуже недо­сконалих машинах, іноді навіть вручну. Ви­користовували при цьому техніку гравюри — спосіб розмножування малюнка за допо­могою друкарської форми з дерева, металу, пластмаси, лінолеуму тощо.

У наш час поштові марки друкують на ви­сокоякісному папері фарбами з високим ба­лом світло- та водостійкості. Зворотний бік марок гумують (проклеюють), а для того, щоб полегшити відокремлення марок від ар­куша та одну від одної, аркуш перфорують (проколюють). Перші марки не перфорува­ли, їх відрізали ножицями. Перфорувальну ж машину винайшов працівник Дублінського поштамту Генрі Аргер.

Одразу після появи поштової мар­ки з’явились і поціновувачі, які зрозумі­ли не лише її безпосереднє практичне значення, а й художню цінність як твору прикладної графіки малих форм. Так по­штова марка стала предметом колекці­онування, а людей, які почали збирати знаки поштової оплати, з середини 60-х років XIX ст. стали називати філателіста­ми.

У 1926 р. було створено Міжнародну федерацію філателії. В Україні існує Асо­ціація філателістів України та випускаєть­ся онлайн-журнал «Філателія України». З нагоди 100-річчя випуску перших по­штових марок України ПАТ «Укрпошта» у жовтні 2018 року планує проведення XVI Національної філателістичної вистав­ки з міжнародною участю «Укрфілекспо 2018».

У рамках проведення виставки, яка проходитиме у Києві в «Українському домі» 9−14 жовтня 2018 року, відбудуть­ся презентації та урочисті церемонії по­гашення нових знаків поштової оплати.

Якими бувають марки?

Марки — поштові гроші. Вони бувають двох видів: стандартні, які випускаються багатомільйонними тиражами і викорис­товуються для оплати письмової корес­понденції, та художні — їх власне найбіль­ше і колекціонують.

Скільки марок випускають на рік?

Торік в Україні введено в обіг 53 сюже­ти художніх поштових марок і блоків та 105 сюжетів конвертів і листівок.

Є люди, які хочуть мати поштову марку із власним зображенням або логотипом компанії, Укрпошта пропонує ексклюзив­ний продукт — «Власна марка». Такі марки одночасно є і оригінальним подарунком, і можуть бути використані для оплати письмової кореспонденції. Наприклад, Гарік Корогодський, випускаючи книгу «Як витратити мільйон, якого немає», за­мовив лімітовану партію спеціальних ма­рок для листівок, що були вкладені в се­редину книги.