«ПОЛЕ ПАМ’ЯТІ» сотень тисяч загиблих

На 8 і 9 травня до міста Славута на Хмельниччині з’їжджаються тисячі людей, аби вшанувати рідних. Тут відкрито особливий меморіальний комплекс — «Поле пам’яті». На кількох гектарах покояться рештки сотень тисяч солдатів, більшість з яких загинула в роки Другої світової війни від рук німецьких нацистів. Тут діяла одна з найкривавіших «фабрик смерті» — «Грослазарет-301».

Ц ю душогубку для полонених солдатів і молодших офіцерів Червоної армії нацисти відкрили 1941-го. Розмістили «Грослазарет» за два кілометри від Славути, у військовому містечку. Одночасно в ньому перебувало близько двадцяти тисяч людей. Там нібито мали підліковувати поранених. Насправді їх катували, морили голодом й ставили над ними медичні експерименти.

Камери були настільки переповнені, що іноді не було де не лише сісти, а стати. Аби щільніше напхати люду, німці просто у приміщенні стріляли. Тоді полонені мимоволі тулилися один до одного, і в середину запихали ще не один десяток таких же бідак. Так, що часом дихнути було важко. Місце ж на підлозі знаходилося лише для мертвих. Тих, кого не встигали виносити, просто викидали з вікон бараків.

Чорною стала зима 1942−1943-го. Невеличкі печі, що були у бараках, розібрали. Мерців стало стільки, що ховати їх було ніде. В’язні, впрягаючись замість коней, цілодобово вивозили трупи й скидали у ями. А їхні імена вицарапували на стінах чи записували на ганчірках. Є відомості, що протягом одного з місяців загинуло 23 тисячі полонених…

В’язні мерли від холоду та голоду. На добу полоненим виділяли всього 200 грамів так званого ерзацхліба (пікся з соломи та тирси й невеличкої дещиці лушпайок гречки чи проса), і близько двох літрів рідкої баланди, звареної на гнилій картоплі й «засмаченій» щурячими екскрементами… Після звільнення Славути в одному зі складів лазарету було виявлено 15 тонн цього «борошна». Воно зберігалося у 40-кілограмових паперових мішках з фабричними етикетками. Вчені з інституту харчування Наркомздоров’я СРСР встановили, що сировина була половою з мізерною домішкою крохмалю (1,7%). Tрзацхліб спричиняв дистрофію, а також появу важких кишково-шлункових захворювань, які призводили до смерті.

Братськими могилами біля Славути всіяно кілька гектарів землі. Тепер тут — меморіальний комплекс «Поле пам’яті», що має статус міжнародного кладовища. Серед десятків тисяч невідомих імен — ті радянські солдати, кого родичі в роки та після війни оплакували як зниклих безвісти. Їх ніхто не шукав. Адже Сталін казав: «У нас нема військовополонених, у нас є зрадники». Є також відомості про перебування у «Грослазареті-301» відомого радянського актора Інокентія Смоктуновського.

На Нюрнберзькому процесі документальні матеріали про знущання над військовополеними у цій «фабриці смерті» були оголошені доказами злочинів нацизму проти людства. Окрім жертв «Грослазарету-301» (з яких вдалося ідентифікувати лише близько 20 тисяч осіб), ця земля прийняла останки перезахоронених військовополонених, у тому числі й німецьких, з інших місць. тільки на Хмельниччині було виявлено 638 могил масових поховань — у концтаборах, єврейських гетто та гестапівських катівнях загинули майже пів-мільйона людей…