Долар — по 25. І купують!

Купили за 100 гривень п’ять доларів? Вам ще пощастило. Після того, як НБУ відмовився від індикативного курсу, банки отримали можливість продавати валюту за таким курсом, який для них вигідний. Втім, вони це робили і раніше, але неофіційно — стягували до 30% комісій за розрахунки картками за кордоном чи продаючи безготівкову валюту. Тож уже з п’ятниці можемо побачити в обмінниках курси по 25-26 гривень за долар. Попри заяви голови НБУ Валерії Гонтаревої, що долар не коштуватиме 25 гривень, у четвер (перший день після відмови від індикативного курсу) реальний курс на міжбанку сягнув 25,5 гривні за долар, хоча заявлені курси були 21,8-22,2. А ще недавно прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявляв, що курсу понад 12 гривень українська економіка не витримає...

Стрибок до 25 гривень після відмови від індикативу не став чимось несподіваним ані для банкірів, ані для експертів. Фактично міжбанківський курс навіть трохи перевищив курс “чорного” ринку, який раніше називали реальним курсом. Тримаючись кілька місяців за нереальний індикативний курс, НБУ не стабілізував курс гривні, а лише давав заробити окремим банкам. НБУ за пільговим курсом продавав на аукціонах по три мільйони доларів — обсяг, який аж ніяк не може вплинути на валютний ринок, але дасть незле заробити окремим структурам. Адже купити по 16, а перепродати по 20-22 гривні — непоганий бізнес. Так само з експортерами — вони зобов’язані продавати частину валютної виручки за індикативним курсом, а потім банк ці долари з шаленою комісією перепродував імпортерам. Зрозуміло, що перестали заводити валюту в Україну.

“Існування кількох курсів небезпечне з точки зору корупції. Коли на одному ринку курс 16 гривень, а на іншому 20, а банк має доступ на обидва ринки, то може заробляти, купуючи на одному і перепродуючи на іншому. Тому Нацбанк змушений був відмовитись від індикативного курсу. Звичайно, не без тиску з боку Міжнародного валютного фонду, з яким обговорюють розширену співпрацю, — каже експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. — Враховуючи, що останні кілька місяців банки, які працюють по-білому (а це переважно банки з європейським капіталом), не могли купити валюту для своїх клієнтів-імпортерів, є дуже великий відкладений попит на валюту. Тому ситуація на міжбанку спочатку буде напружена. Не можу спрогнозувати, на якому рівні вона стабілізується. Але не виключено, що за тиждень-два, коли насититься відкладений попит, курс почне відкочуватись назад”.

Скасування індикативного курсу з полегшенням сприйняли банкіри, адже дорога валюта — краще, ніж ніякої. “Вважаю, відмова від індикативного курсу — дуже вдале та вчасне рішення, незважаючи на те, що у найближчому часі ситуація буде складна, — каже голова правління “УкрСиббанку” Філіп Жоаньє. — Практика нав’язування індикативного курсу існувала у різних країнах, і ніколи не призводила ні до чого доброго. Я у 92-му році перебував у Англії, коли схожа ситуація була з фунтом стерлінгів, — тоді в один день курс вибухнув. Я очолював BNP Paribas в Аргентині у 2002-му році, коли песо девальвував на декількасот процентів за ніч. Тому рішення НБУ скасувати прив’язку до індикативного курс і таким чином убезпечити себе від таких різких стрибків — мудре рішення. Звичайно, в короткостроковій перспективі треба очікувати хвилювань на валютному ринку. При цьому важливо зберігати спокій. Гадаю, що за 7-10 днів ситуація має стабілізуватись. Тільки не питайте мене, на якому рівні вона має стабілізуватись. У банкірів, як і у вас, нема кришталевої кулі”.

Очевидно, рішення про перехід до єдиного ринкового курсу НБУ прийняв, сподіваючись на допомогу від МВФ. За словами Валерії Гонтаревої, остаточну версію нового меморандуму з МВФ мають затвердити з дня на день. Йдеться про можливість розширеного фінансування тривалістю у чотири роки.