Передплата 2024 «Добрий господар»

На роботу — в Екваторіальну Гвінею

На Львівському ярмарку вакансій шукали кухарів, інженерів, колекторів і навіть інспекторів у виправну колонію

У Львові пройшов 24-й Ярмарок кар’єри та День професійного самовизначення. У Львівському палаці мистецтв, де відбувався ярмарок, яблуку ніде було впасти. І хоча вакансії пропонували кілька десятків роботодавців, неозброєним оком видно, що кількість людей, які шукають роботу, в рази більша, ніж кількість пропозицій.

Помітно, що частина студентів прийшли на ярмарок повештатись — їхній навчальний заклад брав участь у ярмарку, тож це хороший привід прогуляти пари чи уроки. Хлопці підходили до стендів роботодавців, особливо, якщо там стояли симпатичні молоді дівчатка, засипали їх питаннями, та коли їм пропонували заповнити резюме — тікали. Були і зовсім діти. Двоє хлопчаків розпитували представницю “Світоча”, на кого треба вчитись, аби працювати на шоколадній фабриці. “Кажуть, там можна їсти цукерок скільки схочеш, тільки красти додому не можна”, — каже один до другого. “То нічого, я за раз можу кілограм з’їсти. А за день знаєш скільки можна впхати в себе?” — відповідає його однокласник. Ласуни навіть готові були заповнити анкету, та виявилось, що їм лише дванадцять. “Прийдете, коли вам буде вісімнадцять”, — запевнила представниця фабрики.

Чи не найбільший натовп зібрався біля стенду IT-компанії SoftServe — аби заповнити анкету, треба було постояти в черзі. Через годину після відкриття ярмарку рекрутери мали вже понад 100 анкет. “У нас багато вакансій, і не лише для програмістів. Потрібні люди і в адміністративну команду. Інформацію можна подивитись у нас на сайті, — каже рекрутер компанії SoftServe Мар’яна Хіценко. — Беремо на роботу випускників, студентів. Якщо нема досвіду, це не проблема. У нас діє ІТ-академія, де кандидати можуть підтягнути свої знання. Вік кандидатів також не має значення. Головне — бажання працювати та здатність вчитись. Інколи бажання вчитись нового важливіше, ніж старий досвід”.

Чимало студентів скупчилось і біля стенду “Нестле Бізнес Сервіс”.

«Оскільки “Нестле Бізнес Сервіс” розвивається, відкриті вакансії є завжди: бухгалтери, фахівці з адміністрування даних персоналу, моніторингу соціальних мереж, постачання та закупівель. Надаємо перевагу людям з економічною освітою та знанням англійської, грецької, румунської, голландської, португальської та інших європейських мов, — каже Надія, фахівець з рекрутингу. — Компанія також сприяє працевлаштуванню студентів. Для 42% працівників “Нестле Бізнес Сервіс” — перше місце праці».

Чи не найбільше пропозицій було для кухарів, кондитерів, пекарів, продавців, офіціантів. Таких працівників шукає “Холдинг емоцій “Fest”, “Львівхолод”, “Концерн “Хлібпром”, готель “Дністер”. Чимало вакансій і для інженерів та представників інших технічних спеціальностей. Наприклад, “Львівобленерго” шукає інженерів-електриків та електротехніків, “Львівагромашпроект” шукає інженерів-конструкторів та робітників. Нарахувала кількадесят вакансій для слюсарів і жодної — для юриста. Уявіть ярмарок, куди одні прийшли продавати сувеніри, а інші — купити харчів. Ніби і покупці є, і продавці, а ніхто нічого не може ні продати, ні купити. Так у нас і з ринком праці — здобувають одні спеціальності, а потрібні інші.

“Нам потрібні інженери-механіки та монтажники кранів. До нас підходили кілька інженерів, але з них лише троє мають потрібну спеціалізацію, — каже представниця добротвірської компанії “Кранбудмонтаж”. — Ми працюємо з великотоннажними кранами — такі використовують при будівництві атомних чи гідроелектростанцій. Там специфіка роботи інша, ніж, скажімо, з кранами, які використовують для будівництва будинків. Тому знайти фахівців важко, попри те, що пропонуємо хорошу зарплату. Монтажник у нас отримує 5-6 тисяч гривень, якщо працює в Україні. Якщо за кордоном — більше. Зараз наші спеціалісти працюють в Екваторіальній Гвінеї. Будують там каскад електростанцій. Працюють вахтовим методом — 4 місяці там, 4 тут”.

Самотньо сидів представник виправної колонії. Шукачі роботи як тільки читали назву закладу — поспішали геть. Натомість дівчата з колекторської фірми активно переконували, що вибивати борги — дуже навіть непогана робота. Потрапити на неї можна, лише пройшовши серію тренінгів.

Попри те, що Ярмарок кар’єри розрахований насамперед на молодих людей, на пошуки роботи прийшли і люди середнього віку. “Лишив свої контакти напевно десятьом фірмам. Може, комусь підійду. Останні десять років працював інженером з безпеки праці, але потрапив під скорочення. Хотів йти по спеціальності, але пропозицій нема. Можу йти працювати водієм, охоронцем, комірником. Торговим представником, певно, не зможу. Характер не той”, — каже сорокарічний пан Тарас. Чоловік шукає роботу вже кілька місяців. Каже, прийшов на ярмарок, бо половина вакансій, які друкують на сайтах, — від аферистів. Влітку місяць пропрацював водієм-експедитором, а потім з ним попрощались, не заплативши.

53,9%

Така частина безробітних на Львівщині — це молоді люди віком до 35 років. Найбільше випускників, якінавчались за напрямком “економіка, комерція та підприємництво”. Цього року “на біржу” стали 1279 випускників з дипломами економістів. До прикладу, новоспечених інженерів на облік у Центр зайнятості стало втричі менше — 413 осіб.

Василь Барилюк,

директор Львівського обласного

центру зайнятості

Кількість зареєстрованих безробітних від початку року практично не змінилась — 23,6 тис. осіб. Натомість порівняно з минулим роком кількість вакансій зменшилась на чверть. Тобто працевлаштувати людей стає складніше. Скажімо, цього року у ярмарку взяли участь близько 60 роботодавців, торік їх було близько восьмидесяти, позаторік — близько 100. Тенденції, на жаль, негативні. В області на одне робоче місце претендує 12 осіб (торік у цей час було шість осіб на місце), але є райони, де близько ста людей на місце. В сільських районах робочих місць практично немає. Є холдинги, які мають сучасну техніку, і там працює 10-12 людей, які обробляють кілька тисяч га землі. Але є багато незадіяних угідь. Люди можуть зайнятись там власною справою, але за однієї умови — вони повинні мати від держави допомогу. Якщо людина в селі започатковує аграрний бізнес, вона повинна мати безвідсотковий кредит. Тоді дасть роботу і собі, і тим, хто біля неї проживає. Вузи аграрного спрямування, Політехніка, національний університет повинні в програму бакалаврату включити вузьку спеціалізацію. На четвертому курсі людина може вибрати вузьку спеціалізацію, аби займатись підприємницькою діяльністю. Наприклад, вчиться людина на агронома. На четвертому курсі обирає ягідництво, але вивчає не лише це. Додатково вивчає ази банківської справи, глибше вивчає податкову справу. Коли людина закінчує навчання і нема для неї роботи за спеціальністю агроном, вона знає, що робити далі. Звертається в центр зайнятості. Надаємо їй одноразову допомогу для започаткування бізнесу. Бере в банку кредит, ми відшкодовуємо відсоткову ставку. Таким чином людина влаштована. Більше того, створить ще декілька робочих місць.

Звідки береться досвід?

Більшість молоді на Ярмарку кар’єри скаржиться, що роботодавці шукають працівників, які мають хоча б рік-два досвіду. Без досвіду готові брати хіба що торговим агентом чи офіціантом. Але де взяти той досвід, якщо на роботу не беруть? Така ситуація не лише в Україні. На основі досвіду західних спеціалістів з персоналу склали п’ять пунктів, які допоможуть влаштуватись на роботу молодому спеціалісту.

1. Уже на першому курсі складіть перелік компаній, у яких хотіли б працювати. І регулярно стежте за їхніми новинами — можливо, вони беруть на стажування. Не беруть? Просіться. Навіть місячна практика — це вже плюс у резюме. Тим паче, що багато фірм підбирають працівників з тих, хто у них стажувався. У Львові можна знайти зо два десятки компаній, які беруть студентів на стажування.

2. Займайтесь волонтерством. Це також хороший спосіб зарекомендувати себе як активну та небайдужу людину. Грошей це не принесе, але розширить коло знайомств. Зрештою, це пункт в резюме.

3. Підпрацьовуйте у вільний час. Навіть якщо батьки дають достатньо грошей. Навіть якщо вчитесь на юридичному, а йдете роздавати листівки чи працюєте продавцем-консультантом. Це свідчитиме про вашу працездатність.

4. Менше амбіцій. Ринок праці — це ринок, а ви, як би це грубо не звучало, — товар. Поки у вас нема досвіду роботи за фахом, а лише диплом, нехай і з відзнакою — товар ви не особливо конкурентний. Тому не ганяйтесь за великою зарплатою, а шукайте роботодавця, який може вас чогось навчити. Перші два роки ви працюєте на досвід, а не на зарплату.

5. В останній рік навчання обійдіть з десяток потенційних роботодавців, познайомтесь з їхніми кадровиками. Важливо обійти їх особисто, а не обдзвонити чи розіслати листи на електронку. Нехай вас запам’ятають. Розкажіть кожному, як мрієте потрапити на роботу саме до них, та розпитайте, що для цього треба. Візьміть контакти, залишіть свої. Якщо у якійсь з цих фірм з’явиться вакансія, про такого наполегливого студента згадають. Враховуючи, що у нас для більшості випускників роботу шукають батьки, ви на цьому фоні будете приємним винятком.