Яцек Пєхота: "Відкидайте політиків, які обіцяють швидко створити в Україні рай. Це неможливо"

Саме Польща є чи не головним захисником українських інтересів на міжнародній арені. Поляки першими пройшли непростий шлях до членства в ЄС, відтак маємо чого в них повчитись. Про те, чого треба чекати від Асоціації з ЄС, чому з України втікають інвестори та які реформи треба впроваджувати насамперед — у розмові з екс-міністром економіки Польщі, головою Польсько-Української господарчої палати Яцеком Пєхотою.

— Як нинішня криза впливає на торгівлю між Польщею та Україною?

— Не найкращим чином. Торгові обороти між нашими країнами впали. Якщо порівнювати з минулим роком, маємо спад приблизно на 30%. Ситуація вплинула і на відхід польських інвесторів з України. Маємо спад польських інвестицій в Україні. Однак більшість підприємців чекають, приглядаються, чекають моменту, коли буде відомо, що Україна виходить на пряму — що вона інтегрується в Євросоюз.

— Але від травня Україна має преференції, які дозволяють експортувати товари до ЄС без мит, гривня девальвувала. Невже експорт українських товарів до Польщі не зріс?

— Преференції, які відкривають доступ українських продуктів на ринок ЄС, — це добрий час для того, щоб збільшувати експорт до Польщі та на інші ринки ЄС. І починаємо відчувати це — експорт і справді збільшується. Українська продукція конкурентна за своєю ціною, але не завжди може конкурувати за якістю. Але сподіваюсь, що цей час асиметричних преференцій, які відкривають їм доступ на ринок, українські підприємці використають якнайкраще.

— Минуло десять років, як Польща стала членом ЄС. Спираючись на польський досвід, які поради можете дати Україні?

— Найбільша проблема України — корупція. Без прийняття антикорупційних заходів ніщо не зрушить з місця, не відновиться довіра бізнесу, іноземних інвесторів. Багато інвесторів налякались того, що відбувалося в Україні в недалекому минулому. Але й сьогодні, на жаль, маємо такі сигнали, що податкова адміністрація особливо чекає на вибори. Знають, що може змінитись їх доля, і намагаються максимально використати свої п’ять хвилин. Тому бачимо зростання різного роду тиску на підприємців та вимагання данини, а не спад корупції. Якщо Україна не дасть собі з цим ради — не відбудує довіри, не матиме напливу іноземних інвестицій. А саме наплив іноземних інвестицій допомагає перенести важкі ефекти реформ. Йдеться про ліквідацію неефективних місць праці, нерентабельних галузей, нерентабельних підприємств.

Інша річ — створення системи, де кожен зацікавлений у розвитку підприємництва. Потрібна реформа самоврядування. Якщо частина податків не залишатиметься на локальному рівні, то не буде зацікавлення у розвитку підприємництва. Важливо створити сильний антимонопольний орган, який сприяв би розвитку конкуренції та ліквідував би монополії, вибудувані українськими олігархами, яких у вас так багато. У політиці конкуренції Євросоюзу неможливо уявити, аби хтось мав монополію в електроенергетичному секторі, у добувному секторі.

— На початку 90-х Польща та Україна були у практично однакових економічних умовах. Як Польщі вдалося здійснити такий економічний ривок і при цьому не допустити розвитку олігархату?

— Польща впровадила глибокі економічні реформи та реформи самоврядування впродовж двох-трьох перших років по нашій трансформації після 89-го року. Цей пакет реформ запровадив прем’єр-міністр, міністр фінансів Лєшек Бальцерович. Тоді прийняли чіткі правила стосовно приватизації, доступу капіталу, взаємозв’язок влада-підприємці. Завдяки цьому не дійшло до скупки якихось переважаючих активів на жодному ринку. Тому й не маємо такої олігархізації. Через роки бачимо ефекти від цих реформ. Якщо “стартували” на однакових позиціях з Україною, то тепер ВВП на одного мешканця у Польщі втричі вищий.

Економічна ситуація в Україні зараз драматична. Хотів би звернутись до тих, хто йде на вибори. Відкидайте політиків, які обіцяють швидко створити в Україні рай на землі. Це неможливо. Варто сподіватись на тих, хто каже, що буде важко. Нас усіх чекає важка праця. Нічого не зміниться з дня на день. Треба розуміти, що усім доведеться докласти чимало зусиль. Але є перспектива, є дорога реформ, її окреслює Угода про асоціацію. Польща той шлях пройшла. Він теж не був легким, але тепер, по 10 роках членства в ЄС, можемо сказати точно — варто було цю дорогу пройти.

— Польща разом з країнами Балтії виступають “адвокатами” України в ЄС, виступали за запровадження санкцій проти РФ. Чи не боїтесь, що така позиція вдарить по польській економіці — оскільки російський ринок важливий для ваших виробників, та й газ також купуєте в РФ?

— Уже платимо за ангажування в українські справи обмеженням доступу до російського ринку, платимо російськими інвестиціями. У багатьох польських підприємців часто виникає питання: “Чи варто?” І тут величезне прохання до України — дайте нам аргументи. Якщо Україна не робить жодних реформ, якщо ситуація в Україні не поліпшується, то ми втрачаємо аргументи в Європі. Настає втома. Втома українськими проблемами. Скільки можна говорити про обов’язкову допомогу Україні, якщо сама зацікавлена сторона не хоче давати доказів, що щось змінюється? Сподіваємось, після виборів створиться такий реформаторський блок, який почне послідовно запроваджувати реформи. Тоді матимемо аргументи в Європі. Зараз починаємо чути від західних політиків “Добре, але в Україні нічого не поліпшується”. І це стає проблемою.