Курятину – в Ірак, сухе молоко – у Бангладеш та Єгипет

Світ клином на Росії не зійшовся. Позбувшись можливості експортувати свої товари на російський ринок, українські виробники почали постачати товари в інші країни. Як виявилось, знайти ринок збуту для якісної продукції — не проблема. Українські виробники нарощують поставки до ЄС, країн Близького Сходу та Африки. З моменту підписання політичної частини Угоди про асоціацію з ЄС та набуття чинності преференцій для українських виробників (мають можливість постачати частину товарів до ЄС без експортних мит), експорт до ЄС зріс на 1,3 мільярда доларів. Цього, звичайно, замало, аби компенсувати втрати від зниження експорту до РФ (він обвалився на 2,5 мільярда за цей же час), але ж минуло лише кілька місяців. Тож поки одні виробники скаржаться на проблеми зі збутом через російські санкції, інші звітують про зростання експорту до ЄС та Азії.

«Найбільше зростала торгівля з ЄС. Цьому сприяють і торгові преференції, які діють з травня, і девальвація гривні, — каже експерт Інституту публічної політики Ільдар Газізулін. — На жаль, багато наших виробників імпортують обладнання, сировину, добрива, насіння — тобто їм потрібна валюта. Тому переваги, які їм могла б дати девальвація гривні на зовнішніх ринках, дещо нівелюються. Крім того, аби переорієнтуватись з одного ринку на інший, потрібен час. Для сільгоспвиробників така переорієнтація може зайняти кілька місяців. А якщо йдеться, скажімо, про машинобудування, то на заміщення російського ринку потрібно кілька років. Найлегше адаптацію переносять великі агропромислові компанії, які мають спеціальні відділи, що зай­маються адаптацією продуктів до нового ринку».

Не дивно, що саме у Міністерстві агрополітики першими почали звітувати про нарощення експорту на нові ринки. Зокрема у Мінагрополітики кажуть, що за сім місяців експорт української продукції до Європейського Союзу зріс на 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Загалом експорт сільгосппродукції до ЄС та Азії цього року вперше з часів незалежності перевищив експорт до країн СНД. За даними відомства, з січня по липень 2014 року 32,1% від експорту припало на країни ЄС, 33,8% — на країни Азії, 17,7% — на країни СНД, 14,4% — на африканські країни. Традиційно, найбільшу частку експорту займають зернові (36,8%), олія (25%) та насіння олійних культур (5,8%).

Якщо ж говорити про експорт до ЄС, то Україна найбільше наростила обсяги торгівлі з «далекою Європою». Зокрема, експорт до Португалії зріс на 67,8%, Британії — на 25,5%. До Польщі — на 19,7%. При цьому Польща залишається найбільшим нашим торговим партнером серед країн ЄС — на неї припадає 15,33% від усього експорту до ЄС. Уже найближчим часом ці цифри можуть зрости ще більше — за рахунок української «молочки». У Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України заявили про успішне завершення місії Європейського Союзу з перевірки стандартів якості українських виробників молочних продуктів. Відтак Україну мають внести до списку країн, яким дозволений експорт молока і молочних продуктів в ЄС. Наразі на європейський ринок уже можуть постачати свою продукцію українські виробники риби, м’яса птиці і сухого молока.

Дозвіл на експорт товару до ЄС для українського виробника означає не лише те, що для нього відкрився ринок з 500 мільйонів заможних споживачів. Це означає, що його продукцію буде легше продати і на інший ринок. Адже якщо товар «бере» Європа — то це орієнтир для країн Близького Сходу чи Африки. Показова ситуація була з українською курятиною. Багато років, окрім внутрішнього українського ринку, наші птахівники постачали товар в основному до РФ. Агрохолдинги витратили більш як п’ять років, аби вибити дозвіл на експорт до ЄС. І як тільки вони отримали погодження, наростили експорт в... Ірак. За даними Українського клубу агробізнесу, від початку року найбільше курятини поставили на ринок Іраку — на 36,7 млн. дол. Це майже третина усього експорту. Протягом семи місяців цього року до Іраку експортували близько 22 тис. т м’яса птиці, тоді як за аналогічний період 2013 року експорт склав лише 8 тис. тонн. У кілька разів зріс експорт курятини і до Нідерландів — тепер майже 10% експорту припадає саме на цю країну.

Експерти очікують і на суттєве збільшення експорту меду до ЄС. І це при тому, що виробництво цього року може дещо впасти. Стимулом для нарощення експорту виступило і запровадження Європейським Союзом режиму автономних торговельних преференцій для України. Відповідно до нього, українським виробникам було надано квоту на експорт за нульовою ставкою мита 5 тис. тонн меду. Цю квоту вони вичерпали менш як за три місяці!

«Експортувати товари до ЄС ми мали можливість і раніше. Ніхто ж не забороняв. Просто треба було взяти зразки товарів, завезти на експертизу до ЄС та отримати відповідний дозвіл, — каже консул Його Величності короля Бельгії Ярослав Гарцула. — Скажімо, до Бельгії ми уже давно експортуємо деревину для виробництва меблів. Я нещодавно возив зразки щебеню з Житомирщини — по 50 кг кожного виду. Отримали сертифікат якості і все — в’їжджає в Європу. В умовах нестабільної валюти продавати за кордон завжди вигідніше, ніж ввозити з-за кордону. Але, як на мене, проблема в іншому. Ми експортуємо пшеницю, кукурудзу, буряк. Це добре, але треба імпортувати машини, обладнання, які б нам дозволили продукувати високоякісний продукт і, відповідно, експортувати готовий продукт, а не сировину. А для цього нам потрібні інвестиції. Але коли до нас приходить інвестор і каже: я хочу будувати завод, його посилають у міськ­раду, звідти в обласну раду, звідти в податкову... За якийсь час після такої біганини він плює на все. У нас наплодили стільки всяких відділів і комітетів, які сприяють хіба що розвитку корупції, а не інвестиціям. Як на мене, має бути єдине вікно для інвесторів. Щоб людина прийшла і на місці отримала всі необхідні дозволи та погодження — починаючи від виділення земельної ділянки і закінчуючи електриками і пожежними. Інакше ми не зможемо залучати інвестицій, а без них — нарощувати експорт».