Хочеш позбутися старого авто? Плати!

З жовтня минулого року в Україні діє екологічний податок, або, як його частіше називають, утилізаційний збір. Компанії-імпортери, які ввозять авто на територію України, тепер змушені платити чималий екологічний податок. Залежить він від віку, об’єму двигуна та типу транспортного засобу. Скажімо, на легкові автомобілі утилізаційний збір становить від 4,7 до 30 тисяч гривень. Чимало. Фактично ці гроші платить покупець, адже цей податок включають у вартість автомобіля. Вітчизняні виробники екологічного податку не платять, бо вони створили мережу пунктів прийому та розбирання автомобілів. Однак голова Всеукраїнської асоціації автоімпортерів та дилерів Олег Назаренко заявив: за чотири місяці в Україні не утилізували жодного автомобіля! А мережі пунктів прийому існують лише формально. “ВЗ” вирішив з’ясувати, чи можна у Львові здати стару машину на утилізацію?

Якщо вірити офіційним повідомленням, пункти прийому є практично у кожному місті. Запорізький автозавод має понад сотню таких пунктів, “Єврокар” — близько восьмидесяти, КрАСЗ — близько дев’яноста. Пункти прийому та розбирання є у Львові, Червонограді, Дрогобичі, Стрию... Але при цьому всьому здати старе авто на утилізацію — не так просто. Адже навіть якщо ви маєте перелік пунктів з адресами, це ще не означає, що там і справді приймають авто. Як правило, ці “пункти” — автосалони, які є офіційними дилерами того чи іншого виробника. І працівники цих салонів навіть не знають, що у них мають не лише продавати нові авто, а ще й приймати старі на утилізацію. “Пункт прийому чого? Ні, ми металобрухту не приймаємо, у нас автосалон”. “Ні, ми машин не приймаємо. Навіть не знаю, що вам порадити. Попитайте в автосервісах, там мали б знати”, — радили працівники автосалонів, адреси яких значились як пункти прийому автомобілів на утилізацію.

“Так, у нас має бути пункт прийому автомобілів на утилізацію. Але поки що не приймаємо, бо не узгоджений механізм. Ну приймемо ми ваше авто, розберемо. А далі що? — сказали у “Галич-Авто”. — Зараз якраз розробляють механізм. Зателефонуйте за кілька днів, сподіваюсь, зможу вам вже щось конкретніше сказати”. Хто кому має платити за утилізацію — чи власник пункту прийому, чи пункт прийому власнику — тут не знають.

У “Галичина-Авто” кажуть, що у їхній пункт прийому авто можна привести хоч завтра, але за це доведеться платити. Скажімо, за старого “жигуля”, на якому ще є державні номерні знаки, доведеться заплатити 1,5-2 тисячі гривень. Тобто українцям за утилізацію авто пропонують платити двічі: купуєш — платиш, утилізуєш — платиш. Зрозуміло, ніхто не платитиме за те, щоб позбутись старого авто. По-перше, навіть старого “москвича” чи “запорожця”, який ще на ходу, можна продати за кількасот доларів. Попит на такі машини невеликий, але є. Якщо машина вже не їздить, її можна здати на металобрухт і отримати за це 400-500 гривень. А ви спробуйте пояснити власнику 30-річного автомобіля, що він має здати його на утилізацію, — бо він “неекологічний”, та ще й заплатити за те, щоб його знищили! Це ж смішно. У компанії сподіваються, що вже за місяць-два ситуація вирішиться і людям платитимуть хоча б невеликі компенсації. “Зараз якраз вирішується питання з компенсаціями. Має також бути безкоштовний вивіз транспортного засобу — це дуже важливо для власників старих автомобілів. Тому радимо зачекати трохи”, — кажуть в “Галичина-Авто”.

Однак у ВАІД не вірять, що в Україні почнуть утилізувати авто. Принаймні до кінця цього року, адже у прийнятому бюджеті грошей на компенсації не передбачено. Тобто утилізаційний збір є, а утилізації — нема. «У держбюджеті-2014 передбачено лише 960 млн. грн., і зовсім не для виплат компенсацій господарям, а на утримання міфічних 100 пунктів із прийому авто для утилізації», — каже Олег Назаренко. То, може, варто було спочатку розробити детальний механізм, як та утилізація має відбуватись, а вже потім запроваджувати податок?