З’їли одну рослину – захворіли, з’їли іншу – вилікувалися

Не так давно на упаковках продуктів в Україні з’явились написи «без ГМО». Доходить до абсурду: напис «без ГМО» ліплять навіть на мінеральну воду, хоча там жодних організмів — ні модифікованих, ні немодифікованих, не може бути в принципі. Хіба що у тій воді плаває кишкова паличка... Жодного разу не бачила маркування «містить ГМО». То невже в Україні немає генетично модифікованої сої, картоплі, томатів, ріпаку?

«В Україні ГМО-рослин нема», — каже доктор біологічних наук Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України Борис Сорочинський. Але відразу ж уточнює: «Офіційно нема. У нас досі не зареєстрована жодна ГМО-культура, ввозити їх в країну не дозволено. При цьому створюють лабораторії, які мали б займатись дослідженням ГМО». За оцінкою інституту, 30-40% посівів сої в Україні — трансгенна культура. Таке насіння ввозиться на український ринок нелегально, і так само нелегально тут культивується. То, може, варто на державному рівні визнати, що ГМО в Україні є? І почати контролювати його використання.

Інсулін виробляють за допомогою ГМО-бактерій

Прихильники ГМО кажуть про зростання кількості населення на планеті, а отже, і про дефіцит продовольства, який це провокує. Відмовившись від використання біотехнологій, а вирощуючи лише те, що Бог пошле, наражаємо значну частину людства на голодну смерть... Опоненти ж стверджують, що годувати людей трансгенами, не вивчивши до кінця, який вплив на організм вони мають, не можна. Хто ж таки має рацію?

Істина посередині, переконаний Борис Сорочинський. «Не можна сказати, що усі рослини однаково корисні чи шкідливі для людини, — каже вчений. — Треба розглядати кожну модифікацію окремо. Скільки користі буде від її запровадження і які ризики. Ви ж не скажете хворому на діабет відмовитись від інсуліну. А інсулін тепер теж виготовляють за допомогою генної інженерії (ген, що відповідає за синтез інсуліну, вбудовують в ДНК кишкової палички чи дріжджів, і вони починають виробляти інсулін у великих кількостях). Такий інсулін чистіший, ніж той, який випускають старим методом. Інтерферон, який п’ємо, коли застудились, також вирощують генно-інженерним способом. Біотехнології — це не лише наука. Це ще й економіка нового типу — біоекономіка, що стає пріоритетним і стратегічним напрямом розвитку багатьох країн».

Вибрати з двох зол…

Найчастіше генна інженерія працює на сільське господарство. У ДНК рослини підсаджують один чи два «чужі» гени, що надають їй певних властивостей. Найпоширеніші модифікації — стійкість до гербіцидів і шкідників. Наприклад, картопля, стійка до колорадського жука. З одного боку, ДНК такої картоплі відрізняється від того, який створила природа. З іншого, якщо вона не боїться колорадського жука, то й кропити її хімією не треба. ГМО-рослини не потребують такої кількості добрив та засобів захисту, як звичайні, тож економлять фермерам кошти (не лише на хімію, а й на пальне). Тому за меншої собівартості дозволяють збирати кращий урожай.

Агрофірми прагнуть знизити собівартість продукції, тож ГМО-сорти будуть поширюватись. Торік агрокомпанії світу витратили на генно-модифіковане насіння 15 мільярдів доларів! Площі під ГМО-рослинами збільшуються, тому українським компаніям доведеться знайти кошти на розробку власних генних модифікацій рослин. Інакше наші агровиробники будуть неконкурентними на світовому ринку.

«Навіть в Росії прийняли державну стратегію розвитку біотехнологій. У нас продовжують робити вигляд, що ГМО в Україні немає. Не кажу, що маємо офіційно дозволити вирощувати ГМО в Україні (у ЄС дозволене вирощування лише трансгенної кукурудзи. Зареєстрували також один вид картоплі з підвищеним вмістом крохмалю, але згодом її вирощування заборонили). Але дослідження у цій сфері проводити треба. На підготовку однієї культури йде 5-8 років», — пояснює Борис Сорочинський.

Замість жмені піґулок — ГМО-салат

Як каже пан Сорочинський, рослини, стійкі до гербіцидів і шкідників, — вчорашній день генної інженерії. Тепер учені працюють над тим, щоб надати рослинам певних властивостей. Уже завершено розробку ГМО-ріпаку з підвищеним вмістом стеарину — цей ріпак піде на виробництво мастил. Вирощують для комерційного використання ріпак з підвищеним вмістом лауринової кислоти — іде на виробництво детергентів, які використовують у виробництві мийних засобів. Спеціально для виробництва олії вирощують сою з підвищеним вмістом олеїнової кислоти. У процесі розробки соя, яку можна буде використовувати у виробництві пластифікаторів для покрівельних матеріалів. Працюють науковці над створенням овочів із підвищеним вмістом вітамінів, і салату, листя якого самостійно синтезуватиме інтерферон. Тобто застудився, і замість ковтати піґулки з’їдаєш миску салату. Жодна зараза не візьме!

Водночас, якщо ГМО-рослини будуть здатні синтезувати корисні фармацевтичні сполуки, то де гарантія, що не створять рослин, які... провокуватимуть хвороби? З’їли одну рослину — захворіли, з’їли іншу — вилікувались. І так із нас викачуватимуть гроші, як нині викачують на різні антивірусні препарати... Чи не перетвориться картопля чи кукурудза на біологічну зброю? Динаміт свого часу теж винайшли з благородною метою…