Андрію Куркову треба визначатися: ви український письменник чи просто робите тут кар’єру

Культурна оборона Монатіка.

ТРО Барселона Потапа.

Азовсталь людей, які ніколи не нюхали пороху і крові на реальній Азовсталі.

Кліщіївки з харошимі (насправді ні) пушкіністами, які нагадують банальне скліщення.

Бахмути на нью-йоркських панелях з блекджеком і особами з пониженою соціальною відповідальністю…

Всі ці невидимі бійці «митецького», «літературного», «інформаційного» фронтів мають позакривати писки допоки є фронти реальніші за всі надумані. Всі ці борцуни фантазійних азовсталей і бахмутів мають отримувати за брехню по мордах — я бачу, як в ближніх супермаркетах росте кількість молодих чоловіків на протезах. Скажіть їм в обличчя, як обороняєте країну на берлінських кліщіївках з окупантами на брудершафт.

Коли подібні писаки пишуть про Кліщіївку, вони не уявляють, що це таке. І скільки болю несе вона для безпосередніх учасників та членів їх сімей.

Кілька місяців тому вдома у мене була розмова з військовослужбовицею. Така тверда і дуже енергійна дівчина. Вона рясно заплакала поза кадром на одному епізоді.

Її чоловік, теж військовий — зник безвісти під Кліщіївкою. В перекладі на людську мову — це може означати, що його не знайдуть ніколи. Жодної кістки.

Коли Андрій Курков погоджувався на спільну панель — він явно був у ясній свідомості. Це доросла людина, а не тіктокер в пубертаті. Цей український письменник вчинив підло і г*вняно щодо низки культурних діячів, письменників, які воюють зараз під реальним Бахмутом. А не тим, що з’являється після пляшки віскі.

Оця мадмуазель Маша Гессен — цілком посередня письменниця і така собі журналістка. Вона стала відомою в ті часи, коли Захід наївно захоплювався модою на все р&₴₴ійське і шукав загадочную душу, как у Достоєвского. Це зараз в дорослому віці, а не в 10 класі — ти розумієш, що Достоєвський — то енциклопедія для психіатра.

Ця Маша Гессен за останні півтора року повномасштабного конфлікту не раз маніпулювала поняттями біженства, депортації, мови в Україні.

Буквально недавно в журналі The New Yorker вийшов текст цієї графоманки, де воно описувало, що українські біженці тікають в рф. Через те, що деяким біженцям роблять зауваження за мову десь на заході України. І потім ці біженці… їдуть у москву. Що це за біженці такі, які їдуть не в ЄС з хорошими умовами для українців, а на болота?

Друга маніпуляція. У цьому самому тексті для американських хіпстерів Гессен виправдовує геноцид в Маріуполі. «Багато людей із Маріуполя сказали мені як виправдання, що російські солдати були впевнені, що цивільні покинули місто, так що вони не усвідомлювали, що вбивали некомбатантів». Так, цікаво, для кого було написано «Дети» тричі біля драмтеатру, де ховалися мами з дітьми?

Третє. Машундер каже, що рф ізольована від ЄС, і тому… тяжко рятувати українців на території рф. Чому ця інтелектуалка не порушує питання про крадіжки дітей, де питання упирається виключно у варварські методи Середньовіччя.

Далі урівнювання армії рф і ЗСУ. «Люди з твердими проукраїнськими поглядами кажуть, що жодна сторона не шкодувала цивільних». Хм, якого лисого тут взагалі робить армія рф і деякі її бригади, у яких опорні міста за 5−7 тис. км?

Це приклади маніпуляцій лише одного тексту. І це залізний привід відмовлятися від круглих столів з подібними подругами.

Андрію Куркову та іншим околописакам треба визначатися: ви українські письменники з усіма додатковими тягарями. Чи ви просто робите тут кар’єру, а насправді п*фігу — тільки б наливали і давали гранти на «культурний діалог».

Подібні брудершафти з окупантами — погана річ. Бо це буде стимулом на майбутніх політичних переговорах. «Ось дивіться, ваші літератори, художники і пєвіци обіймаються по-братськи, а ви не можете сісти і віддати Крим путіну?»

Джерело